Ситуація станом на 8:00 26.05.2022 р.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
Російські війська активізували наступ на території Донецької та Луганської областей. На кількох напрямках їм вдалося просунутись вперед, окупувавши окремі населені пункти та створюючи загрозу оточення угруповання ЗСУ, яке обороняє Сєвєродонецьк. На лінії фронту тривають важкі бої, на деяких ділянках українські військові у разі необхідності здійснюють перегрупування та відходять на запасні позиції.
Чернігівський та Сумський напрямки:
Війська РФ продовжують завдавати ударів по території Сумської та Чернігівської областей, використовуючи авіацію, міномети та артилерію.
Харківський та Луганський напрямки:
Війська РФ в районі Харкова концентрують зусилля на утриманні позицій, намагаючись завадити ЗСУ вийти до державного кордону. Вони продовжують обстрілювати територію Харківської області. Після тривалої підготовки спостерігаються спроби відновити наступ в районі Ізюму.
На території Луганської області основні зусилля російських військ наразі зосереджені на оточенні Сєвєродонецька. В результаті наступу з району Попасної вони змогли просунутись вперед, обходячи з півдня захисників міста. Наразі вони мають можливість обстрілювати ключову дорогу Бахмут-Лисичанськ, якою здійснюється забезпечення українського угруповання в Сєвєродонецьку. Втім, за словами голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, рух по трасі все ще не перекритий.
Донецький і Запорізький напрямки:
На півночі Донецької області війська РФ поновили наступальні дії в районі Лиману. Їм вдалося прорватися на територію населеного пункту. Поблизу Донецька продовжуються інтенсивні бойові дії навколо Авдіївки. Місто зазнало значних руйнувань внаслідок обстрілів, централізована евакуація з нього неможлива.
Окрім цього ЗСУ, зважаючи на локальні успіхи військ РФ, які північніше наступають від Попасної в напрямку Бахмута, були змушені перегрупуватися та відійти на нові позиції поблизу міста Світлодарськ. В результаті війська РФ захопили цей населений пункт.
Продовжується нанесення артилерійських та авіаційних ударів по населених пунктах Донеччини. За період 23–25 травня на території області загинули 19 людей, 28 отримали поранення.
Російські військові проводять перегрупування поблизу Запоріжжя. Вони готуються до відновлення наступу на цьому напрямку, або ж своїми демонстративними приготуваннями прагнуть відтягнути частини сил ЗСУ з Донецького напрямку.
Тривають обстріли території Запорізької області. 25 травня було завдано ракетного удару по Запоріжжю. Крилаті ракети влучили в житлову інфраструктуру та торгівельний центр. Запорізька ОВА повідомила, що пошкодження отримали щонайменше 60 будинків, 1 людина загинула, а 3 отримали поранення.
Дніпровський напрямок:
Російські війська продовжують завдавати ударів по залізничній інфраструктурі та промисловим об’єктам на території Дніпропетровської області. За словами очільника Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка, 23 травня чотири ракети вразили залізничну інфраструктуру поблизу Дніпра. Таким чином російські військові прагнуть ускладнити логістику забезпечення підрозділів ЗСУ на лінії фронту. 25 травня було завдано трьох ракетних ударів по гірничному підприємству та аеропорту в Кривому Розі.
Крім того, війська РФ продовжують обстрілювати з артилерії та РСЗВ прикордонні території Дніпропетровської області, які межують з Херсонщиною.
Південний напрямок:
Генштаб ЗСУ повідомив, що війська РФ розгортають у Криму додаткові дивізіони ППО С-400. Ймовірно таким чином вони реагують на інформацію про передачу Україні протикорабельних ракет Harpoon, намагаючись посилити захист російській флотилії в Чорному морі.
Тривають обстріли населених пунктів Миколаївщини, розташованих поблизу кордону з Херсонщиною. На початку тижня вони призвели до поранення щонайменше 15 мирних мешканців.
Інформаційне протистояння
Президент РФ Володимир Путін підписав указ про спрощений режим видачі російського громадянства населенню тимчасово окупованих території Херсонської та Запорізької областей України. Такі дії засвідчують агресивні плани російської влади щодо цих регіонів. Натомість в Офісі Президента України ще раз підкреслили, що питання суверенітету та територіальної цілісності держави є червоною лінією, відтак жодних компромісів із нього не буде.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на 25 травня кількість жертв серед цивільного населення України з 24 лютого 2022 року – з початку широкомасштабного російського вторгнення – становить 8628 осіб (3974 вбитих та 4654 поранених). Станом на ранок 25 травня внаслідок збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждала понад 671 дитина. За офіційними даними, 238 дітей загинули, понад 433 – отримали поранення.
Від 24 лютого внаслідок російського вторгнення понад 6,6 мільйона осіб покинули Україну та стали біженцями.
Виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, президент України Володимир Зеленський оприлюднив інформацію про втрати ЗСУ внаслідок ракетного удару по навчальному центрі в Десні на території Чернігівської області, який відбувся 17 травня. За його словами, під завалами на території об’єкту виявили тіла 87 загиблих.
З’являються нові факти військових злочинів РФ на території України. На Київщині виявлено 1297 тіл людей, які були вбиті під час тимчасової окупації частини регіону російськими військами. Експертиза встановила, що половина загиблих були вбиті зі стрілецької зброї, тобто були цілеспрямовано ліквідовані російськими збройними силами.
Систематичне знищення цивільного населення та інфраструктури Маріуполя за оцінками могли призвести до загибелі понад 22 тисяч жителів міста. Маріуполь опинився на межі гуманітарної катастрофи, без світла, води та зв’язку.
Голова Луганської ОВА повідомив про складнощі з евакуацією населення регіону та завезенням гуманітарних вантажів внаслідок активних бойових дій. Наразі безпечні евакуаційні маршрути з території Луганської області відсутні. Росія всіма способами намагається ускладнити транспортне сполучення на території Луганської та Донецької областей для погіршення гуманітарної ситуації в регіоні. Наприклад, 23 травня під обстріл російських військових потрапив евакуаційний автобус з мирними мешканцями.
Начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус повідомив, що 90% знищених та пошкоджених будівель в регіону припадає на житловий фонд. Таким чином можна стверджувати, що російські військові прицільно знищували саме житлові будинки. Крім того, в області було зруйновано понад 20 мостів, також зазнала руйнувань транспортна інфраструктура.
Значної шкоди за час війни було завдано українському довкіллю. Станом на 24 травня підтверджено 254 випадки екоциду та нараховано півтори тисячі фактів знищення українського довкілля. Подібна руйнівна діяльність російських військових загрожує екологічній безпеці України та сусіднім державам Чорноморського регіону. Прикладом цього є загроза витоку сірководню з “Азовсталі” до Азовського моря.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
В Уряді повідомили, що Україна розпочне поетапне будівництво вузької європейської колії у великих залізничних вузлах та містах, аби з’єднати свою залізницю з європейською. Такі заходи покликані спростити сухопутні шляхи перевезення українських товарів, які в умовах морської блокади чорноморських портів російським флотом залишаються єдиним маршрутом для торгівлі.
Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявив, що внаслідок бойових дій на території України понад 200 заводів та великих підприємств були пошкоджені, зруйновані або захоплені. Також було пошкоджено близько 25 тис. км доріг, зруйновано 40 млн кв. м житлового фонду та 12 аеропортів.
ПОЛІТИЧНІ ТА ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ
23 травня Президент України Володимир Зеленський звернувся до учасників Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Він назвав переломним момент, який наразі переживає Україна і світ, а також закликав посилювати санкції проти РФ: ввести ембарго на купівлю російської нафти, розширити блокування російських банків, відмовитися від російського ІТ-сектору та російських товарів. Зеленський запропонував компаніям, які залишили російський ринок, продовжити працювати в Україні, а також закликав їх долучитись до післявоєнної відбудови.
Президент України Володимир Зеленський продовжує інтенсивний діалог із західними лідерами. Протягом останніх днів він провів телефонні розмови з головою Європейської Ради Шарлем Мішелем та прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, обговоривши питання надання допомоги Україні, посилення санкцій проти РФ. окрім цього Президент України обговорив із президентом Ліберії Джорджем Веа шляхи виходу з продовольчої кризи, яку спровокувала РФ, а також мав змогу провести розмову з канцлером Австрії Карлом Негаммером.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба обговорив з президентом Швейцарії Ігнаціо Кассіс післявоєнну відбудову та відновлення України. Також він провів перемовини з державним секретарем США Ентоні Блінкеном, торкнувшись теми потенційного розблокування українського експорту.
Блокування українських чорноморських портів російським флотом, яке заважає експорту сільськогосподарської продукції та може призвести до продовольчої кризи глобальних масштабів, активно обговорюється на міжнародному рівні. Наразі партнери України шукають засоби для вирішення ситуації. Один з варіантів, який запропонували Литва та Естонія – надання ескорту суднам, які перевозять українське зерно. Втім, це створює додаткову загрозу прямого зіткнення з військово-морськими силами РФ. Натомість Росія використовує це питання для шантажу Заходу, вимагаючи зняття санкцій в обмін на відкриття коридору для транспортних суден.
Україна продовжує отримувати військову підтримку від партнерів. 23 травня відбулося друге засідання Контактної групи щодо України на рівні міністрів оборони. Близько 20 країн запропонували нові пакети військової допомоги Україні. За словами глави Пентагону Ллойд Остіна, серед тих, хто оголосив про нову допомогу під час онлайн-зустрічі у форматі «Рамштайн», – Італія, Данія, Греція, Норвегія, Польща, Чехія. Зокрема, Данія зобов’язалася надіслати Україні протикорабельні ракетні комплекси Harpoon, а Чехія вже надала ударні гелікоптери Мі-24, танки і ракетні системи. 25 травня міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас повідомив про підготовку нової поставки вантажу для України, до якого входять бронетранспортери М113 та автомобілі.
Паралельно посилюється фінансова кредитна допомога від держав-партнерів. Зокрема, Україна отримала 13 млрд єн (100 млн доларів США) у межах кредитної угоди, підписаної з Японією. Міжнародний банк реконструкції та розвитку перечислив кредитний транш, наданий Нідерландами Україні, на загальну суму в 79,5 мільйона євро. Міністерство фінансів підписало угоду з Німецьким державним банком розвитку про надання Україні кредиту на суму 150 млн євро для фінансування соціальних видатків.
ЄС продовжує впроваджувати заходи задля підтримки економіки України. Зокрема 24 травня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення, яким дозволяє скасувати всі мита і квоти на експорт з України.
25 травня Єврокомісія запропонувала визнати злочином ухилення від санкцій, введених проти РФ, а також представила механізм конфіскації доходів, які порушники санкційного режиму отримали в обхід обмежувальних заходів. Також Комісія висунула пропозицію щодо Директиви про повернення та конфіскацію активів — її основна мета полягає в тому, щоб злочинці не отримували неправомірних доходів і не вчиняли нові злочини. Кількома днями раніше Литва, Латвія, Естонія та Словаччина закликали конфіскувати заморожені Євросоюзом російські активи, щоб використати їх для відбудови України. Тоді ж, 23 травня, президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає конфіскацію активів осіб, що підтримують збройну агресію Росії проти України.
Російський дипломат, радник МЗС РФ при офісі ООН в Женеві Борис Бондарєв підтвердив правдивість своєї заяви про відставку, в якій він засуджує війну РФ проти України та критикує режим Путіна. Це перший випадок демонстративної незгоди російського дипломата з агресивною політикою Росії щодо України.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.