Російсько-українська війна (дайджест) – 17-20 листопада 2022 р.

Ситуація станом на 8:00 21.11.2022 р. 

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

Лінія фронту залишається стабільною. На півдні вона відтепер проходить по Дніпру, що ускладнює наступальні операції для сторін. На сході тривають запеклі бої в районі Бахмута та Авдіївки. Російське командування перекидає додаткові сили з Херсонського напрямку на територію Запорізької області та на Донеччину. Вздовж лінії фронту триває інтенсивний обмін артилерійськими ударами. 

Війська РФ продовжують ракетні удари по об’єктах критичної інфраструктури України. Починаючи з жовтня було пошкоджено близько 50% обладнання української енергосистеми. З листопада РФ також атакує обʼєкти теплової та газовидобувної інфраструктури.  

Луганський напрямок

Інтенсивні бої тривають в районі Сватового-Кремінної та на підступах до Лисичанська. ЗСУ обстрілюють логістичні об’єкти російських військ біля Старобільська.

Донецький напрямок

На Донеччині тривають інтенсивні бойові дії в районі Бахмута та Авдіївки, проте військам РФ не вдається прорвати оборону ЗСУ. Через погіршення погодних умов, кількість атак зменшилася, але збільшилася кількість обстрілів позицій українських військ – більше 400 лише протягом 20 листопада.

Внаслідок обстрілів на території Донецької області за період 1720 листопада загинули 2 людей, отримали поранення 12 осіб.

Запорізький напрямок

Російські війська продовжують обстріли території Запорізької області. В ніч на 17 листопада внаслідок ракетного удару загинуло щонайменше 10 людей в місті Вільнянськ. В ніч на 18 листопада війська РФ знову атакували територію області, застосовуючи комплекси С–300. Ввечері 18 листопада було нанесено ще один удар по інфраструктурному об’єкту в Запоріжжі. В результаті загинула щонайменше 1 людина, було призупинено постачання тепла в 123 багатоповерхових будинки. 

19-20 листопада МАГАТЕ зафіксувало потужний ракетний обстріл в районі Запорізької АЕС. Генеральний директор Агентства Рафаель Гроссі заявив про чергові порушення поблизу ядерного об’єкта, які загрожують його безпеці.  

Українські військові на різних ділянках фронту наносять удари по місцях концентрації російських військ. 

Херсонський напрямок

ЗСУ завдають ударів по місцях дислокації російських військ на лівому березі Дніпра. Повідомляється про ураження району їхнього зосередження в місті Скадовськ та на Кінбурнській косі

Натомість війська РФ обстрілюють нещодавно звільнені території Херсонщини на правому березі Дніпра. В результаті за останні дні загинула щонайменше 1 особа та 5 осіб отримали поранення. 

Обстріли території України

В першій половині дня 17 листопада російські війська завдали нового ракетного удару по території України. Ціллю атаки стали об’єкти критичної інфраструктури та газовидобувна інфраструктура на сході України. На Харківщині в результаті ракетних ударів постраждали 8 осіб. Внаслідок удару по Дніпру постраждали щонайменше 23 особи. Було уражено два об’єкти, в тому числі Південний машинобудівний завод. Окрім цього було завдано удару по інфраструктурному об’єкту в Одеській області. Кілька ракет та БПЛА були перехоплені в районі Києва

Російські ракетні атаки останніх днів завдали суттєвої шкоди енергомережі України. За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, виведено з ладу до 50% енергосистеми країни. Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук повідомив, що руйнування можуть призвести до суттєвого обмеження постачання електроенергії споживачам. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що збитки від останнього удару становлять до 1 млрд дол. США. 

Окрім ракетних ударів, війська РФ продовжують артилерійські обстріли прикордонних та прифронтових міст на території України. На Харківщині внаслідок обстрілів 19 листопада отримали поранення 2 людей. Крім того, продовжуються обстріли районів Нікополя та Марганця (Дніпропетровська область) з лівого берега Дніпра. Не припиняються обстріли прикордонних районів  Сумщини

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ 

За даними Офісу Генерального Прокурора, станом на ранок 20 листопада внаслідок повномасштабного російського вторгнення кількість постраждалих дітей в Україні зросла до 1275 (437 дітей загинули, 838  – отримали поранення). За даними урядової платформи «Діти війни», станом на 20 листопада 11225 дітей було депортовано, 299 – зникли безвісти.

За даними виконавчого директора «Центру громадянських свобод» Олександри Романцової, з початку повномасштабного вторгнення Росія викрала чи вивезла з території України понад 20 тисяч людей – як комбатантів, так і цивільних осіб.

Триває процес обміну полоненими. 19 листопада з російського полону були  визволені 3 військовослужбовця окремого батальйону морської піхоти ВМС України.

Українська сторона повідомляє про докази масштабних злочинів, скоєних російськими військовими на Херсонщині. У нещодавно звільненому Херсоні влада знайшла «камери тортур», де було закатовано десятки людей. За свідченнями очевидців перед вбивством українців били струмом і металевими трубами. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що в окремій камері російські військові тримали підлітків. Представники Національної поліції також повідомляють про виявлення 25 російських катівень на звільнених територіях Харківської області. 

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив про інцидент на Луганщині,  де російські військові під час здачі в полон відкрили вогонь на ураження військових Збройних сил України, та отримали вогонь у відповідь. Відео з відповідним інцидентом використовується російською стороною у рамках пропагандистської кампанії з дискредитації ЗСУ. 

За інформацією Генерального прокурора Андрія Костіна за два останні місяці на деокупованих територіях Харківщини, Херсонщини та Донеччини виявлено понад 700 тіл, майже 90% з них – цивільні. 

Правоохоронці продовжують фіксувати воєнні злочини на території Херсонщини. В обному з селищ Херсонської області російські військові обстріляли гуманітарну точку під час видачі хліба, внаслідок чого було поранено 5 осіб. Також правоохоронці провели огляд місця злочину, скоєного військовими РФ у квітні 2022 року. Було встановлено, що під час захоплення одного із сіл Херсонського району російські військові розстріляли 7 людей, серед яких була неповнолітня дитина. Також Херсонська обласна прокуратура виявила місце захоронення 2 тіл. За попередніми даними, люди загинули внаслідок артилерійського удару, вчиненого по населеному пункту у вересні військовослужбовцями РФ.

Розслідування воєнних злочинів проводить також Литва. Л​итовські прокурори провели бесіди з понад двома тисячами українських громадян, які тимчасово проживають на литовській території. Понад 30 українців отримали статус потерпілих.

На деокупованих територіях України актуальною залишається мінна загроза. 18 листопада зафіксовано наїзд автомобіля на міну неподалік міста Берислав Херсонської області, внаслідок підриву є загиблі та поранені цивільні люди. На Миколаївщині на мінах підірвалися кілька людей, в тому числі отримав поранення представник Нацполіції. На Харківщині протягом останніх днів внаслідок підриву на міні отримав поранення щонайменше 1 мирний мешканець. 

В ніч на 18 листопада російські військові здійснили черговий злочин в Запорізькій області – розстріляли родину у складі 4 осіб (в тому числі 2 дітей). 

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко оцінив втрати після викрадання росіянами памʼяток з Херсонських музеїв. За даними Міністра у художньому музеї викрадено приблизно 80% колекції. У краєзнавчому музеї російські військові також викрадали найбільш цінні експонати.

Українським громадянам стає дедалі складніше виїхати з тимчасово окупованих областей на підконтрольну територію України. За даними міського голови Мелітополя Івана Федорова, за тиждень із чотирьох областей, території яких є частково окупованими, до Запоріжжя через Василівку російські військові випустили всього 840 осіб. Натомість тисячі людей чекають своєї черги. Складності у виїзді додають погіршення погодних умов та «укази» окупаційної влади.

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ

Міжнародні партнери продовжують надавати Україні макрофінансову підтримку задля покриття її нагальних видатків. За словами Премʼєр-міністра Дениса Шмигаля, від початку повномасштабної війни Україна отримала 23 млрд доларів США фінансової допомоги, а незабаром очікує на черговий транш від ЄС на суму 2,5 млрд євро. Крім того, 18 листопада у Міністерстві фінансів заявили, що Уряд схвалив рішення про залучення гранту на бюджетну підтримку від Цільового фонду багатьох донорів у розмірі 4,5 млрд дол. США.

Австралійський мільярдер Ендрю Форрест, засновник компанії Fortescue, пообіцяв інвестувати 740 млн австралійських доларів (близько $500 млн) у фонд для відновлення України під управлінням BlackRock.

Україна розглядає всі можливі сценарії подальших дій через російські ракетні атаки на українську енергосистему. Зокрема, Державний енерготрейдер АТ “Енергетична компанія України” здійснює імпорт з ЄС для перевірки можливості отримувати електроенергію за таким маршрутом у разі потреби. Зокрема, 19 листопада було здійснено другий за місяць тестовий імпорт електроенергії зі Словаччини потужністю 1 МВт протягом 2 годин. Паралельно уряд активізує імпорт енергогенеруючих засобів. За словами Премʼєр-міністра, на сьогодні кожного дня імпортується близько 8,5 тис. генераторних установок.

У Мінекономіки заявили, що мінімум 5 мільйонів людей в Україні втратили роботу. Крім того, там повідомили, що через бойові дії країну покинули вже близько 7 мільйонів людей, що суттєво вплинуло на зростання рівня безробіття.

ПОЛІТИЧНІ ТА ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ

Україна разом із союзниками розпочала розробку спільної декларації про український повітряний щит у зв’язку з російськими ударами по об’єктах критичної інфраструктури, про що було заявлено 19 листопада на міжнародному безпековому форумі у Галіфаксі. Мета декларації полягає в тому, щоб побудувати комплексну багаторівневу систему протиповітряної та протиракетної оборони України, яка буде внеском у загальну авіаційну безпеку всього європейського континенту.

19 листопада новопризначений Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак приїхав до Києва та зустрівся із Президентом України Володимиром Зеленським. Він, як і його попередники Борис Джонсон та Ліз Трасс, дотримується політики підтримки України у протистоянні російському полномасштабному вторгненню. Під час спільного брифінгу Президент України закликав долучитися до втілення в життя запропонованих українською стороною 10 кроків до миру, зокрема щодо гарантій безпеки. Водночас Сунак зазначив, що Велика Британія продовжуватиме надавати Україні підтримку – вона додатково передасть 125 зенітних гармат, радіолокаційні станції, а також гуманітарну допомогу на суму 16 мільйонів фунтів.

Вперше в історії до України прибув міністр оборони Нової Зеландії Піні Хенаре, який зустрівся зі своїм українським колегою Олексієм Резніковим. Під час зустрічі міністри обговорили питання розвитку двостороннього співробітництва в оборонній сфері та реалізацію спільних проєктів щодо посилення спроможностей ЗСУ. Зокрема, Нова Зеландія продовжує місію з підтримки навчання українських військових у Великій Британії  до липня 2023 року. Також міністри обговорили допомогу Нової Зеландії в розмінуванні територій України, де відбувалися бойові дії. 

В рамках надання Україні військової допомоги Франція нещодавно передала 2 батареї французьких зенітних ракетних комплексів малої дальності Crotale та 2 реактивні системи залпового вогню LRU, а Німеччина відправила боєприпаси для РСЗВ Mars II. Крім того, Україна отримала від Словаччини ще 1 самохідну гаубицю Zuzana 2. Тим часом Фінляндія виявила готовність поставити Україні черговий пакет військової допомоги вартістю 55,6 мільйона євро – найбільший з початку повномасштабного вторгнення Росії. Окрім цього, ізраїльські ЗМІ повідомляють, що Ізраїль погодився надавати підтримку Україні, закуповуючи для її потреб стратегічні матеріали.

Окружний суд Гааги 17 листопада оголосив вирок у справі про катастрофу малайзійського літака рейсу MH17, який у 2014 році було збито над Донбасом. Суд зазначив, що пасажирський літак збили із ЗРК “Бук” з території, окупованої Росією, та визнав, що Росія контролювала самопроголошену “ДНР” щонайменше з травня 2014 року. Трьох з чотирьох обвинувачених (Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та Леоніда Харченка) було визнано винними у злочині та заочно засуджено до довічного ув’язнення. 

Шведський прокурор Матс Юнгквіст, який веде розслідування пошкоджень газопроводів “Північний потік-1” та “Північний потік-2”, заявив, що на місці інциденту були виявлені сліди вибухових речовин. Таким чином, підтверджується версія, що вибухи на об’єктах відбулися в результаті диверсії. 

17 листопада Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила резолюцію, в якій закликала Росію припинити всі дії на українських ядерних об’єктах та негайно вивести війська з території Запорізької АЕС. Це вже третя подібна резолюція, прийнята Агентством з початку полномасштабного вторгнення РФ в Україну. 

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.