Ситуація станом на 8:00 17.11.2022 р.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
Російські війська 15 листопада нанесли наймасовіший ракетний удар по території України з початку повномасштабного вторгнення (загалом 96 ракет). Попри успішну роботу ППО, масштаби атаки дозволили завдати суттєвих ушкоджень українській енергосистемі. Дві українських атомних електростанції – Хмельницька та Рівненська втратили на деякий час доступ до електропостачання. Внаслідок вибуху ракети в прикордонному районі Польщі загинули 2 мирних мешканця. Без світла внаслідок російських військових обстрілів залишилась також частина Молдови.
На фронті російські війська намагаються не допустити продовження контрнаступу ЗСУ на півдні та посилюють атаки на території Донецької області. Найбільш активні бої точаться в районі Бахмута та Авдіївки.
Луганський напрямок
На Луганському напрямку тривають позиційні бої. Війська РФ намагаються не допустити подальшого просування ЗСУ в напрямку населених пунктів Сватове та Кремінна.
Донецький напрямок
Російські війська продовжують атаки в районі Бахмута, Авдіївки та Вугледара. За оцінками Інституту вивчення війни, ймовірно саме на цей напрямок будуть перекинуті кадрові резерви, які вивільнились після відступу з плацдарму на правому березі Дніпра. Очікується, що вони будуть залучені до операцій навколо Бахмута, Донецька та на заході Донеччини.
Тривають обстріли цивільної інфраструктури на території Донецької області, в тому числі в містах, які нещодавно були звільнені з окупації. Протягом 14–16 листопада на території області загинули щонайменше 2 людей, 12 осіб отримали поранення.
ЗСУ завдають ударів по позиціях російських військ та об’єктах їх тилового забезпечення. Наприклад, 14 листопада було уражено пункт управління одного з російських підрозділів в Горлівці.
Запорізький напрямок
Російські військові продовжують укріплювати позиції на тимчасово окупованій території Запорізької області. Також вони завдають ракетні удари по Запоріжжю та його передмістях. 15 листопада у місті Мелітополь було знищено штаб російського підрозділу.
Херсонський напрямок
ЗСУ тримають під вогневим контролем логістичні та військові обʼєкти на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Зокрема, лише протягом 14 листопада українські військові знищили склад з боєприпасами, засоби ППО та ЗРК поблизу Олешок. Через це є інформація, що основні сили військ РФ відходять на 15-20 км вглиб від берега Дніпра, щоб убезпечитись від обстрілів ЗСУ.
Обстріли території України
Вдень 15 листопада РФ здійснила наймасовішу ракетну атаку проти України з початку повномасштабного вторгнення. Її ціллю стали об’єкти критичної інфраструктури. У Повітряних сил ЗСУ констатують, що РФ атакувала Україну 96 крилатими та авіаційними ракетами, іранськими ударними дронами Shahed та іншими безпілотниками. Українська система протиповітряної оборони продемонструвала високу ефективність, знищивши 80% ракет.
Проте частина ракет уразили цілі на території України. В результаті було пошкоджено 30 об’єктів інфраструктури, зокрема енергетичної; через ракетний удар та викликані ним перебої з енергопостачанням відключилися кілька атомних блоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС. Низка міст залишилась без опалення, електро- та водопостачання. У вечірньому зверненні Президент України Володимир Зеленський повідомив, що без світла через російські обстріли залишилось близько 10 мільйонів українців. За словами міністра енергетики Германа Галущенка, масований обстріл російськими військами енергоінфраструктури може мати вплив й на енергосистеми деяких сусідніх країн – повідомляється, що без електроенергії залишилась частина Молдови.
Окрім ракетних ударів, російські війська продовжують артилерійські обстріли прикордонних та прифронтових територій України. Тривають мінометні та артилерійські удари по Чернігівській та Сумській областей з території РФ. Зокрема 14 листопада війська РФ завдали удару по критичній інфраструктурі Сумської області; за попередньою інформацією щонайменше 3 людей отримали поранення. Продовжуються обстріли районів Нікополя та Марганця на Дніпропетровщині. Не припиняються обстріли Харківщини, де за останні дні отримали поранення щонайменше 2 людей.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ
Управління Верховного комісара ООН з прав людини оновило дані про втрати цивільного населення внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну. Станом на 14 листопада підтверджені втрати становлять 16 631 особу (6 557 загиблих, 10 074 поранених). За даними Офісу Генерального Прокурора, станом на ранок 16 листопада внаслідок повномасштабного російського вторгнення кількість постраждалих дітей в Україні зросла до 1266 (431 дитина загинула, 835 – отримали поранення). За даними урядової платформи «Діти війни», станом на 13 листопада 11129 дітей було депортовано, 280 – зникли безвісти. Наразі в Україну вдалось повернути 103 дитини.
Українські слідчі виявили катівню у нещодавно звільненому місті Херсон. У період окупації російські військові утримували в ній десятки людей, які відмовилися з ними співпрацювати, або яких звинуватили в партизанській діяльності. За даними СБУ, у ході огляду катівні правоохоронці виявили предмети, які прямо вказують на ознаки тортур. Ще одну катівню виявлено на території фермерського господарства на Харківщині.
Також правоохоронці продовжують ексгумаційні дії на звільнених територіях України. На Херсонщині ули виявлені тіла місцевого подружжя фермерів, яких, ймовірно, вбили російські військові у серпні 2022 року. В Харківській області за останні дні знайдено тіла щонайменше 4 осіб, на одному з них є сліди катувань. Наразі вони направлені для проведення судово-медичних експертиз.
«Асоціація українських саперів» повідомила, що потенційно Херсонщина може бути найбільш замінованою областю в країні, а Україна може вийти на перше місце в світі за кількістю постраждалих від мін. У звільненому Херсоні заміновані дороги, мости та будівлі; на розмінування можуть знадобитись роки. В місті довелося підірвати одну з будівель Головного управління поліції області, оскільки її розмінування було неможливе. Мінна загроза актуальна і на Харківщині, де за останні дні на боєприпасах підірвалися щонайменше 4 людей.
Російська окупаційна адміністрація повідомила, що продовжує так звану “евакуацію” – незаконну депортацію місцевих мешканців із Херсонщини. Наразі триває вивезення людей з населених пунктів на лівому березі Дніпра, розташованих поблизу лінії оборони російських військ.
Радник міського голови тимчасово окупованого Маріуполя Петро Андрющенко заявив, що у місті гостро стоїть проблема з відсутністю теплопостачання. На будівлях міста зʼявляються написи від цивільних з проханням врятувати їх від холоду.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про руйнівні наслідки російської агресії для екосистеми. Він зазначив, що за офіційними даними російське вторгнення завдало шкоди довкіллю, забруднило тисячі гектарів родючого ґрунту шкідливими речовинами та атмосферу спаленням нафтобаз, вбило 6 мільйонів свійських тварин, знищило щонайменше 50 тисяч дельфінів у Чорному морі. Крім того мільйони гектарів лісу спалені обстрілами, майже 200 тисяч гектарів землі забруднені мінами й снарядами, які не розірвалися.
Спротив
На тимчасово окупованій території Запорізької області 14 листопада було підірвано автомобіль керівника однієї з місцевих окупаційних адміністрацій Максима Зубарєва. Проте російські джерела згодом спростували його загибель.
Окрім цього, в тимчасово окупованому Мелітополі (Запорізька область) пролунав вибух біля під’їзду одного з будинків, де проживає представник окупаційної адміністрації.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Україна запускає гуманітарну продовольчу програму Grain from Ukraine, яка передбачає забезпечення зерном щонайменше 5 мільйонів людей до кінця весни 2023 року. Згідно із програмою, Україна вирішила спрямувати частину зібраної пшениці, що йшла на експорт, на закупівлю для тих африканських країн, де вже зараз існують проблеми голоду.
Україна відновила прокачування російської нафти трубопроводом “Дружба” у напрямку Угорщини після технічних робіт з усунення пошкоджень, завданих ракетним ударом РФ 15 листопада.
16 листопада Печерський районний суд Києва наклав арешт на частки в стратегічних українських підприємствах (зокрема, “Житомиробленерго”, “Херсонобленерго”, “Кіровоградобленерго”, “Чернівціобленерго” та “Рівнеобленерго”) та на цінні папери, кінцевими власниками яких є громадяни Росії – депутат Держдуми РФ Олександр Бабаков, член комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Євгеній Гінер та так званий “злодій в законі” Міхаіл Воєводін. Такі дії спрямовані на протидію російській підривній діяльності, яка протягом років була частиною стратегії гібридної агресії проти України.
ПОЛІТИЧНІ ТА ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ
Президент України Володимир Зеленський 14 листопада відвідав Херсон. Він взяв участь в офіційній церемонії підняття Державного прапора в нещодавно звільненому місті, та вручив нагороди українських військовим.
15 листопада в польському селі Пшеводув, що розташоване біля кордону з Україною, стався вибух, внаслідок якого загинули 2 людей. МЗС Польщі заявило, що на польську територію впала ракета російського виробництва. Однак після проведених консультацій з міжнародними партнерами в Польщі наголосили: конкретних доказів, що ракету запустили російські військові, наразі немає. У Північноатлантичному альянсі зазначили, що у Польщі вірогідно впала ракета української ППО, випущена в рамках відбиття масованої російської ракетної атаки. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, підкреслив, що в даному інциденті немає провини України, і наголосив на тому, що Альянс продовжить надавати допомогу у створенні багаторівневої системи протиповітряної оборони нашої держави. Протягом 16 липня більшість країн НАТО озвучили подібну позицію. США вважають Росію відповідальною за вибух у Польщі незалежно від приналежності ракети, оскільки саме російські війська здійснили масовану ракетну атаку по Україні. Аналогічні заяви на підтримку України зробили федеральний канцелер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, Високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус наголосив, що Росія несе відповідальність за інцидент та має заплатити за свої дії. Українська сторона вимагає долучення до розслідування інциденту, оскільки припускає, що ракета, яка впала в Польщі, була випущена російськими військовими.
14 листопада Генеральна Асамблея ООН ухвалила Резолюцію “Сприяння здійсненню правового захисту та забезпеченню відшкодування збитків у зв’язку з агресією проти України”, в якій закликала Росію до виплати репарацій. Документ підтримали 94 країни, проти проголосували лише 13 держав.
15-16 листопада на Балі в Індонезії відбувся саміт лідерів країн «Групи двадцяти». Президент України Володимир Зеленський взяв участь у саміті в режимі онлайн. В своєму виступі глава держави запропонував мирний план “10 кроків до миру”, який в першу чергу передбачає відновлення територіальної цілісності України. Лідери G20 схвалили спільну декларацію, у якій більшість із них підтвердили своє засудження російського вторгнення в Україну, а також висловили недопустимість застосування або погрожування застосуванням ядерної зброї. Вони резюмували, що хоча G20 не є форумом для розв’язання проблем безпеки, але ці проблеми можуть мати значні наслідки для світової економіки.
Напередодні саміту Верховна Рада України звернулася до держав «Групи двадцяти» із закликом виключити РФ зі свого складу. Депутати зазначають, що дії Росії не відповідають цілям та принципам G20. Російські війська знищують населення України, що має всі ознаки геноциду, а також завдають невибіркових ударів по українській енергетичній інфраструктурі, що мають виключно терористичну мету. Також Верховна Рада закликала країни G20 посилити санкційний тиск на РФ, наростити економічну, фінансову та безпекову допомогу Україні, підтримати прагнення України, Туреччини та ООН щодо продовження Чорноморської зернової ініціативи.
Нижня палата парламенту Чехії 15 листопада ухвалила резолюцію, в якій назвала «терористичним» режим, що діє в Росії. У документі засуджується напад Росії на Україну, зокрема удари по обʼєктах енергетичної інфраструктури, і не визнаються результати псевдореферендумів, на підставі яких російська влада здійснила спробу анексії частини української території. Депутати підтримали ініціативу створити спеціальний міжнародний трибунал для судового переслідування за злочини під час війни та провести розслідування Міжнародного кримінального суду.
Партнери продовжують надавати Україні військову підтримку. 16 листопада відбулось чергове засідання у форматі “Раммштайн”. За його результатами було підтверджено наміри окремих держав відправити в Україну додаткову зброю та боєприпаси. Зокрема, Канада оголосила про виділення Україні додаткової військової допомоги на суму 500 млн дол. США. Швеція планує надати Україні новий пакет військової допомоги на суму 3 мільярди крон (287 млн дол. США), включаючи систему протиповітряної оборони, автомобілі підвищеної прохідності, зимове спорядження та засоби захисту, а також намети.
Уряд Хорватії планує схвалити рішення про передачу Україні 14 радянських гелікоптерів Мі-8 різної модифікації, натомість розраховує отримати від США більш сучасні гелікоптери Black Hawk. Литва підтвердила передачу Україні партії бронетранспортерів М113 різного призначення (в тому числі – озброєних 120-мм мінометами).
14 листопада США розширили санкції проти РФ. Нові обмеження стосуються низки російських олігархів та компаній, причетних до закупівель російського ОПК.
16 листопада Конкурсна комісія оголосила про початок конкурсу на зайняття посади керівника Національного антикорупційного бюро України. Запуск процесу обрання нового очільника НАБУ є важливим елементом реалізації в Україні антикорупційних реформ.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.