Російсько-українська війна (дайджест) – 10-13 листопада 2022 р.

Ситуація станом на 8:00 14.11.2022 р.  

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

Внаслідок контрнаступальних дій ЗСУ та встановленого вогневого контролю за логістичними маршрутами забезпечення російського угруповання війська РФ відступили з плацдарму на правому березі Дніпра. В результаті українським військовим вдалося звільнити більше 3 тис. км. території, зокрема регіональний центр Херсон. Наразі російські військові розбудовують лінію оборону на лівому березі Дніпра та посилюють своє угруповання в Запорізькій області. Тривають активні бойові дії на території Луганської та Донецької областей. 

Луганський напрямок

ЗСУ продовжують контрнаступальні дії на Луганщині. За інформацією Генштабу, 9 листопада українські війська на певних ділянках фронту просунулись вперед на відстань до 2 кілометрів. 13 листопада ЗСУ відновили контроль над селом Макіївка Сватівського району.

Донецький напрямок

Російські війська здійснюють атаки  в районі Бахмута, Авдіївки та Вугледара. Вони посилили тиск на позиції ЗСУ на півночі області. 

Тривають обстріли цивільної інфраструктури на території Донецької області, в тому числі в містах, які нещодавно були звільнені з окупації. Протягом 1013 листопада на території області загинули 6 людей, 14 осіб отримали поранення. 

Запорізький напрямок

За інформацією Генштабу ЗСУ, російські військові укріплюють позиції на тимчасово окупованій території Запорізької області. Відступивши від Херсона, вони перекидають додаткові сили в район Мелітополя. 

Тривають обстріли території Запорізької області військами РФ. Зранку 10 листопада було завдано чергового удару із застосуванням комплексів С-300. Ракети потрапили по території агропідприємства. Ввечері 12 листопада по спальних районах Запоріжжя влучили ракети комплекса “Іскандер”. В ніч на 13 листопада з РСЗВ було обстріляне село поблизу Запоріжжя. 

Херсонський напрямок

Російські війська відступили з правого берега Дніпра, знищивши в ніч на 11 листопада переправи через річку. Відходячи з правобережного плацдарму, війська РФ продовжували обстріли житлової інфраструктури Миколаєва. Зокрема, голова Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив, що 11 листопада під час чергового ракетного обстрілу, російські війська поцілили у п’ятиповерхівку житлового кварталу міста. В результаті щонайменше 6 людей загинули на місці, ще 1 особа померла в лікарні.

В умовах відходу російських військ ЗСУ продовжили наступ з метою остаточного відновлення контролю над правобережною частиною Херсонської області. 11 листопада українські військові увійшли до Херсону, звільнивши єдиний обласний центр, який було окуповано російськими військами з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого.

Війська РФ продовжують укріплювати власні позиції на лівому березі Дніпра, вимагаючи від місцевого населення покинути ці території. 12 листопада було зафіксовано обстріл населеного пункту в цьому районі, внаслідок якого загинули 2 людини. За словами керівника Херсонської ОВА Ярослава Янушевича, таким чином російські військові намагаються змусити місцевих мешканців виїхати з районів поблизу Дніпра, де наразі розбудовується російська лінія оборони. 

Обстріли території України

Голова Вінницької ОВА Сергій Борзов повідомив, що 11 листопада війська РФ поцілили в об’єкт критичної енергетичної інфраструктури у Вінницькій області.

Тривають обстріли районів Нікополя та Марганця на Дніпропетровщині. В результаті 11 листопада поранення отримали 2 людей. 

Продовжуються мінометні та артилерійські обстріли прикордонних районів Чернігівської та Сумської областей з території РФ. 

Також російські війська обстрілюють Харківщину, де за останні дні отримали поранення щонайменше 3 людей. Ввечері 13 листопада було нанесено ракетний удар по самому Харкову

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ 

За даними Офісу Генерального Прокурора, станом на ранок 13 листопада внаслідок повномасштабного російського вторгнення кількість постраждалих дітей в Україні зросла до 1260 (430 дітей загинули, 830  – отримали поранення). За даними урядової платформи «Діти війни», станом на 13 листопада 11129 дітей було депортовано, 279 – зникли безвісти.  

11 листопада відбувся черговий обмін полоненими, в результаті якого вдалося звільнити 45 військовослужбовців ЗСУ. В цілому з початку повномасштабної російської агресії 1183 українці повернулись з полону в результаті обмінів.

Триває евакуація мирних мешканців із тимчасово окупованих територій. За минулий місяць завдяки зусиллям української влади вдалося евакуювати близько 5 тисяч громадян (близько 2 тис. осіб  із Херсонщини, понад 2 тис. осіб з території Запорізької області та близько 500 осіб із Донеччини та Луганщини). Загалом від початку повномасштабного вторгнення було організовано 165 евакуаційних коридорів, якими небезпечні території покинуло понад 350 тисяч мирних мешканців.

В той же час міський голова тимчасово окупованого Мелітополя (Запорізька область) Іван Федоров заявив, що російські військові продовжують перешкоджати евакуації цивільного населення на підконтрольну українському уряду територію. Виїхати з тимчасово захоплених територій Запорізької області через російський блокпост у Василівці можна лише після отримання так званих перепусток. Черга на їх отримання сформована на місяць уперед.

У звільненому Збройними силами України Херсоні гуманітарна ситуація залишається вкрай важкою. Перед відступом російські війська знищили ключову інфраструктуру, включаючи транспортні комунікації, мережі електро- та водопостачання, опалення. Виведено з ладу 100-метрову телевежу та щонайменше чотири мости. Мер міста заявив, що у Херсоні наявний брак ліків і продуктів харчування. 

Також з’ясувалося, що російські військові викрали більшість тварин з Херсонського зоопарку. Центр національного спротиву повідомив, що з культурних установ Херсонщини було вивезено майже 15 тисяч музейних експонатів. Також з Херсону були вивезені цінні фонди обласної бібліотеки.

За даними Президента України, на звільненій території Херсонщини українські слідчі вже задокументували понад 400 російських воєнних злочинів. Українські правоохоронці під час чергового огляду місцевості у селищі міського типу Бериславського району  виявили рештки тіл людей. За попередніми даними, знайдені останки належать 3 місцевим жителям, які загинули під час захоплення населеного пункту російськими військами.

Також докази військових злочинів українські правоохоронці фіксують і в нещодавно звільненій Снігурівці Миколаївської області. Там були викриті катівні, де російські військові допитували місцевих жителів.

Надзвичайно актуальною залишається мінна загроза на нещодавно звільнених від окупації територіях. Російські війська залишили там тисячі мін, розтяжок і снарядів, що не розірвалися. Лише протягом 11 листопада на мінах підірвалися щонайменше 4 людини (з них двоє дітей на Херсонщині та  двоє підлітків на Харківщині). 12 листопада під час розмінування однієї з адміністративних будівель в Херсоні отримав поранення 1 сапер. 13 листопада на деокупованих територіях Херсонської області на міні підірвався автомобіль “Укрзалізниці”, в якому перебували 6 осіб. Також відбувся підрив автомобіля з 4 місцевими мешканцями. Протягом доби на території області при розмінуванні загинув 1 сапер, ще 4 спеціалістів отримали поранення. 

Маріупольська міська рада повідомила, що на Маріупольському цвинтарі у Старому Криму з’явився новий сектор братських могил. 

На кліматичних переговорах CОР27, які пройшли в Єгипті, Україна заявила, що вторгнення Росії спричиняє екологічну та гуманітарну катастрофу. За словами помічниці Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук, потужні обстріли та пересування військ і танків забруднили повітря, воду та землю. П’ята частина заповідних територій України була зруйнована внаслідок ведення бойових дій. За даними Всесвітнього фонду дикої природи, через війну більше 6 мільйонів українців мають обмежений доступ до чистої води, а понад 280 000 гектарів лісів було знищено або вирубано. 

За даними Міністерства охорони здоров’я, за період активних бойових дій з кінця лютого в Україні були повністю зруйновані 144 об’єкти закладів охорони здоров’я, 958 об’єктів отримали пошкодження. 

Спротив

В тимчасово окупованому Мелітополі відбувся замах на так званого заступника міністра культури, спорту і туризму Запорізької області Андрія Бойка.

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ

На засіданні Уряду 11 листопада Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль розповів, що Кабінет міністрів ухвалив рішення про розширення акваторії морських портів на Дунаї (порт в Ізмаїлі, Рені та порт Усть-Дунайськ). За словами премʼєра, лише за останні півроку Україні вдалось збільшити вантажообіг цих портів з 30 тисяч тонн на місяць до 1,7 млн тонн. Відтак завдяки відкриттю нових пунктів пропуску та розширенню акваторії дунайських портів Україна зможе наростити експорт та посилити економічну стабільність.

За статистикою Держстату інфляція в Україні у жовтні відносно вересня зросла на 2,5%, а у річному вимірі зросла до 26,6%.

У межах ініціативи “Шляхи солідарності”, оголошеної Європейським Союзом у травні 2022 року для вивезення українського зерна, буде залучено 1 млрд доларів США від держав ЄС і міжнародних партнерів, що дозволить збільшити експорт українського зерна на глобальні ринки та пом’якшити прояви глобальної продовольчої кризи. Також Єврокомісія, Чехія, Польща, Румунія, Словаччина, Молдова, Україна, Європейський інвестиційний банк, ЄБРР та Світовий банк підписали спільну декларацію, яка передбачає підтримку діяльності “коридорів солідарності” на кордонах між Україною та ЄС.

ПОЛІТИЧНІ ТА ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ

З 10 по 13 листопада у столиці Камбоджі – місті Пномпень – пройшов саміт країн Південно-Східної Азії (АСЕАН). Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь в заході та підписав від імені України Інструмент про приєднання до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії. Україна стала першою країною Центральної Європи, яка приєдналася до такого Договору. Набуття політичного статусу партнера у відносинах з АСЕАН є важливою  можливістю для розвитку співпраці з азійськими країнами, поширення інформації про ситуацію в Україні та залучення нових партнерів для протидії агресії Росії. 

На полях саміту країн АСЕАН міністр закордонних справ України провів низку переговорів з міжнародними лідерами. Зокрема, Дмитро Кулеба зустрівся з генеральним секретарем АСЕАН Дато Лім Джок Гоєм, з главами МЗС Індії та Оману Субраманьямом Джайшанкаром та Саїдом Бадр Аль-Бусаїді, а також з міністром закордонних справ В’єтнаму Буй Тхань Шоном, міністром закордонних справ Таїланду Доном Прамудвінаі, державним секретарем США Ентоні Блінкеном тощо. Під час зустрічей було обговорено активізацію двосторонніх відносин між країнами, поглиблення політичного діалогу та економічної співпраці. Також було розглянуто шляхи припинення війни РФ проти України та зміцнення глобальної продовольчої безпеки. Крім того Україна, Камбоджа та Японія працюють над тристороннім проєктом щодо розмінування українських територій.

Президент України продовжує підтримувати активний діалог з міжнародними партнерами. Володимир Зеленський провів зустріч зі Спікером Сеймасу Литовської Республіки Вікторією Чмілітє-Нільсен, яка перебувала з візитом в Україні в межах проведення Парламентської асамблеї України та Литви. Політики обговорили питання щодо відбудови українських об’єктів інфраструктури, співпраці на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції України та посилення допомоги. Також глава держави провів телефонні розмови з  канцлером ФРН Олафом Шольцом, Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та Прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком. Основними темами переговорів стали продовження “зернової ініціативи”, узгодження позицій напередодні саміту G20 та збільшення оборонної підтримки в боротьбі проти ворожих дій Росії.

На тлі звільнення українськими військовими нових територій, міжнародні партнери збільшують підтримку України та надання фінансової, оборонної, гуманітарної допомоги. Міністерство оборони США оголосило про виділення додаткової військової допомоги Україні на загальну суму до 400 млн доларів. Новий пакет включає ракети для систем протиповітряної оборони HAWK, зенітно-ракетні комплекси Avenger та ракети Stinger, додаткові боєприпаси для HIMARS, гранатомети, артилерійські снаряди тощо. Загалом за адміністрації Джо Байдена США виділили Україні понад 19,3 млрд доларів військової допомоги. Уряд Іспанії надасть Україні додаткові системи ППО Hawk та генератори для покриття дефіциту електроенергії в країні. Франція планує передати Україні ще 6 гаубиць Caesar.

Уряд Німеччини виділив додатково 1 млрд євро зі свого бюджету на 2023 рік на підтримку Україні – кошти будуть спрямовані на захист від російських кібератак і збір доказів воєнних злочинів. У свою чергу Нідерланди нададуть Україні додаткові 110 млн євро для відновлення критичної інфраструктури та стабілізації енергопостачання. Уряд Норвегії передасть близько 1,5 млрд норвезьких крон (близько 144 млн доларів) до Міжнародного фонду для України під керівництвом Великої Британії. 

Польша передала Україні понад 1,5 тисячі терміналів Starlink, які планується встановити у спеціально створених публічних точках WI-FI, цивільних адміністраціях на деокупованих територіях та об’єктах “Укрзалізниці”. Таким чином партнери намагаються забезпечити цивільному населенню України доступ до Інтернету в умовах російських атак на електромережі, які призводять до перебоїв в роботі мобільних операторів та Інтернет-провайдерів. 

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.