Ситуація станом на 8:00 10.11.2022 р.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
Російське військове командування заявило про намір вивести війська з плацдарму на правому березі Дніпра, оскільки його утримання стає неможливим в умовах посилення тиску ЗСУ на маршрути забезпечення угруповання та ударів по місцях розташування армії РФ. Наразі зафіксовано відхід російських військ з деяких позицій на лінії фронту, але в самому Херсоні зберігається їх військова присутність.
На інших ділянках фронту ситуація не зазнала суттєвих змін. Активні бойові дії відбуваються на території Донецької області. Протягом останніх днів війська РФ знизили кількість ракетних ударів по українській критичній інфраструктурі, але продовжують постійні обстріли прифронтових і прикордонних територій, а також застосовуються дрони-камікадзе для атак вглиб території України.
Луганський напрямок
За останні дні лінія фронту на Луганщині не змінилась. За словами очільника Луганської ОВА Сергія Гайдая, ЗСУ продовжують атакувати та просуватись на Сватівському напрямку, завдаючи відчутних втрат армії РФ.
Донецький напрямок
Російська війська не припиняють наступальні дії в районах Авдіївки та Бахмута.
Вони продовжують обстріли цивільної інфраструктури на території Донецької області, в тому числі в містах, які нещодавно були звільнені з окупації. Протягом 7–9 листопада на території області загинули 9 людей, 30 осіб отримали поранення.
Запорізький напрямок
Війська РФ обстрілюють територію Запорізької області. Вранці 7 листопада вони здійснили обстріл районів поблизу Запоріжжя; 8 листопада нанесли удар, застосувавши комплекси С-300.
Херсонський напрямок
Російське командування, стикаючись із безперервним тиском ЗСУ на позиції російських військ, а також постійні обстріли логістичних маршрутів їх забезпечення, публічно оголосило про виведення військ з плацдарму на правому березі Дніпра. 9 листопада командувач російськими військами, які здійснюють агресію проти України Сергій Суровікін визнав неможливість збереження плацдарму. Він отримав дозвіл міністра оборони РФ відвести війська з Херсона та утримувати оборону на лівому березі ріки. Того ж дня зафіксовано підрив російськими військовими п’яти мостів на правобережній частині Херсонщині, здійснений з метою уповільнення просування Збройних Сил України та прикриття власного відступу.
Всупереч заяві Міноборони РФ, за інформацією Офісу президента, а також голів Миколаївської та Херсонської ОВА, Україна не бачить ознак остаточного відступу Росії. В Херсоні зберігається значне угруповання російських військових. Поки що можна констатувати, що війська РФ відійшли з низки населених пунктів на лінії фронту.
Російські війська обстрілюють нещодавно деокуповані території Херсонщини. В результаті за останні дні загинула щонайменше 1 людина, ще 1 мирний мешканець отримав поранення.
9 листопада російські джерела повідомили про загибель на тимчасово окупованих територіях Херсонщини в результаті ДТП одного з керівників окупаційної адміністрації області Кирила Стремоусова.
Обстріли території України
Російські війська продовжують завдавати ракетних та артилерійських ударів, здійснювати атаки із застосуванням БПЛА по всійна населені пункти України.
Ввечері 7 листопада зафіксовано вибухи в районі Кременчука на Полтавщині.
В ніч на 9 листопада війська РФ із застосуванням дронів-камікадзе атакували Дніпро. Частину безпілотників знищили сили ППО, утім, інші влучили у поштове депо. За попередньою інформацією, щонайменше 4 людей отримали поранення. Крім того, війська РФ продовжують постійні обстріли районів Нікополя та Марганця Дніпропетровської області за допомогою реактивної та важкої артилерії.
Тривають обстріли російськими військовими території Харківської області. В результаті за останні дні щонайменше 2 мирних мешканців отримали поранення. Також вкрай актуальною залишається мінна загроза, через яку протягом 7–8 листопада на Харківщині загинули 2 осіб, ще 4 людей отримали поранення.
Продовжуються мінометні та артилерійські обстріли прикордонних районів Чернігівської та Сумської областей з території РФ. Голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус закликав активізувати роботу щодо виїзду мешканців прикордонних населених пунктів вглиб території області через постійні обстріли.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ
Управління Верховного комісара ООН з прав людини оновило дані про втрати цивільного населення внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну. Станом на 7 листопада підтверджені втрати становлять 16 462 особи (6 490 загиблих, 9 972 поранених). За даними Офісу Генерального Прокурора, станом на ранок 9 листопада внаслідок російсько-української війни кількість постраждалих дітей в Україні зросла до 1258 (430 дітей загинули, 828 – отримали поранення). За даними урядової платформи «Діти війни», станом на 9 листопада 10764 дитини було депортовано, 262 – зникли безвісти. Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявила, що Україні вдалося повернути лише 69 дітей з території Росії.
8 листопада відбулась чергова передача тіл загиблих. Україні вдалося повернути тіла 38 військовослужбовців.
Російське керівництво продовжує приховану мобілізацію у тимчасово окупованому Криму. Очільники окупаційних адміністрацій та «призовних комісій» агітують, аби після трьох місяців строкової служби люди підписували контракт. При цьому частина з таких контрактів підписується під тиском або впливом пропаганди.
Гуманітарна ситуація на Херсонщині залишається вкрай складною. У місті відсутнє електро- та водопостачання, зник інтернет та мобільний зв’язок від українських операторів. Російські військові блокують «зелені коридори». Продовжуються систематичні викрадення місцевих жителів та мародерства.
Фіксуються нові випадки примусового вивезення мирних жителів з Херсонської області на територію Російської Федерації. З психоневрологічного будинку-інтернату у Дніпрянах Каховського району було вивезено близько сотні дітей з інвалідністю. Також переміщено пацієнтів пансіонату для людей похилого віку з міста Каховка.
Українські правоохоронці продовжують виявляти сліди воєнних злочинів на деокупованих територіях. На Херсонщині правоохоронці знайшли 3 тіла мирних мешканців. Двоє з них загинули внаслідок обстрілу російськими військами населеного пункту; на тілі третього зафіксовано сліди насильницької смерті. На Харківщині слідчо-прокурорська група ексгумувала тіло 37-річного водія з кульовими пораненнями, якого було розстріляно під час евакуації.
Факт численних воєнних злочинівзлочинів підтверджує Міжнародна комісія ООН з розслідування ситуації в Україні. У їх звіті задокументовані страти без належного судового розгляду, а також тортури, викрадення та напади на цивільних осіб, які втікали з окупації. Окремо розслідується факт примусової депортації українців та наявність фільтраційних таборів.
Заступник голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе повідомив, що поліцейськими було розпочато понад 42 тисячі кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів та ідентифіковано близько 168 тисяч російських військових.
З територій, де відбуваються активні бойові дії, продовжуються евакуаційні заходи. Загалом за останні три місяці було евакуйовано понад 288 тисяч осіб, з них 60 тисяч — це діти, 7,5 тисячі – особи з інвалідністю.
У тимчасово окупованому Маріуполі окупаційна адміністрація продовжує зносити пошкоджені будинки місцевих жителів. Людей за день до акції попереджають про те, що їм потрібно забрати речі та звільнити квартири. Натомість їм не надають ані нового житла, ані компенсації. Припускається, що таким чином російські військові знищуюють сліди своїх злочинів.
За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, з початку війни в Україні зруйнувано 2688 закладів освіти, 311 з яких неможливо відновити, а також 786 дитячих садків.
Спротив
На території Херсонської області 7 листопада підірвався на міні автомобіль охорони депутата російської держдуми Олександра Бородая, який у 2014 році виступав куратором російської гібридної агресії на Донбасі. Сам Бородай перебував в іншому авто, й не постраждав.
Мер тимчасово окупованого Мелітополя Іван Федоров повідомив, що 8 листопада сили спротиву на території Запорізької області підпалили церкву, в якій було розташовано штаб російських військ.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Міністр економіки Юлія Свириденко заявила, що через руйнування цивільної інфраструктури Росією валовий внутрішній продукт України, ймовірно, впаде на 39% у річному обчисленні у 2022 році порівняно з попереднім прогнозом у 35%.
Українська влада повернула у власність держави активи п’яти стратегічно важливих підприємств (АТ “Мотор Січ”, ПрАТ “Запоріжтрансформатор”, ПрАТ “АвтоКрАЗ”, ПАТ “Укрнафта” і ПАТ “Укртатнафта”). За словами Президента України Володимира Зеленського, таке рішення було продиктоване військовою необхідністю. Наразі згадані підприємства працюватимуть на задоволення потреб сектору безпеки та оборони.
ПОЛІТИЧНІ ТА ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ
На тлі успіхів української армії у звільненні окупованих територій на Херсонському напрямку Росія активізувала заклики до переговорів. Прес-секретар Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова заявила, що РФ готова вести переговори з Україною “з урахуванням тих реалій, які складаються на поточний момент”. Водночас українська сторона вважає такі заяви черговими маніпуляціями Росії для відтягування часу, щоб перегрупувати свої війська на півдні. Президент України Володимир Зеленський назвав умови, за яких можуть розпочатися переговори, зокрема: відновлення територіальної цілісності України, покарання РФ за воєнні злочини та отримання Україною міжнародних гарантій безпеки. Сполучені Штати Америки вважають заяви керівництва РФ про готовність до переговорів “голослівними”, які не підкріплені реальними кроками. На думку речника Держдепартаменту США Неда Прайса, нічого не вказує на те, що Росія наразі готова брати відповідальну участь у переговорах.
Перші особи України продовжують підтримувати контакти з міжнародними партнерами для інформування про ситуацію в країні та залучення більшої підтримки у протидії російській агресії. Президент України Володимир Зеленський зустрівся із членом Кабінету Президента США, постійною представницею США при ООН Ліндою Томас-Грінфілд, яка перебувала з візитом в Києві. Сторони обговорили посилення оборонної допомоги для захисту повітряного простору України, продовження реалізації “зернової ініціативи” та співпрацю в рамках діяльності в ООН.
Також глава держави провів телефонні розмови з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу та з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте. Переговори стосувалися відновлення енергетичної інфраструктури України, зміцнення глобальної продовольчої безпеки та співпраці щодо безпекових викликів.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба розпочав візит до Камбоджі, метою якого є розширення кола партнерів України серед країн Азії. В рамках візиту проведено переговори з прем’єр-міністром Камбоджі Хун Сеном і з міністром закордонних справ Брунею Дато Еріваном Юсуфом щодо зміцнення двосторонньої співпраці та забезпечення продовольчої безпеки.
Держави-партнери продовжують надавати Україні оборонну допомогу, в першу чергу для захисту повітряного простору від ворожих атак. До України надійшла чергова партія військової допомоги від Німеччини, зокрема бронемашини Dingo, ракети для системи ППО Iris-T SLM, антидронні датчики, розвідувальні безпілотники, тягачі-транспортери, машини для розмінування тощо. Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що завдяки співпраці з Норвегією, Іспанією та США, Україна отримала нові системи протиповітряної оборони NASAMS і зенітно-ракетні комплекси Aspide. В свою чергу уряд Італії готовий надати Україні новий пакет озброєння, зокрема різноманітні системи протиповітряної оборони, включаючи франко-італійські комплекси ППО SAMP-T, італійські ЗРК середньої дальності Aspide, а також американські переносні ЗРК Stinger. Велика Британія оголосила про надання додаткових ракет «земля-повітря», щоби допомогти посилити протиповітряну оборону Україні на тлі обстрілів з боку РФ критичної інфраструктури.
Посилюються зусилля міжнародної спільноти щодо надання Україні фінансової і гуманітарної допомоги. Європейська комісія оголосила про безпрецедентний пакет підтримки для України у розмірі до 18 мільярдів євро на 2023 рік. Допомога буде надана у формі пільгових кредитів, які складатимуть в середньому 1,5 млрд євро на місяць. Кошти допоможуть покрити значну частину короткострокових потреб України у фінансуванні на наступний рік. Німеччина надасть 7,6 млн євро Міжнародній комісії з питань зниклих безвісти для пошуку зниклих внаслідок повномасштабного вторгнення Росії українців. США виділять додаткові 25 млн доларів від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) на підтримку вразливих верств населення в Україні, зокрема внутрішньо переміщених осіб.
Україна отримала першу партію генераторів з Литви. 13 генераторів були придбані за кошти, зібрані в межах ініційованої дипмісією кампанії AŠ ESU UKRAINA.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.