Російсько-українська війна (дайджест) – 6-12 листопада 2023 р.

Ситуація станом на 8:00 13.11.2023 р.  

  • Російські війська продовжують наступальні операції в районі Авдіївки та попри значні втрати просуваються вперед на північ від міста.
  • Після тривалої перерви російські війська поновили атак проти Києва – вранці 11 листопада проти столиці України були застосовані балістичні ракети, які перезопила українська ППО.
  • Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ України до Європейського Союзу. Рішення має бути ухвалене на засіданні Ради Європи у грудні. Водночас Угорщина висловлює готовність заблокувати таке рішення.  

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

Російські війська продовжують інтенсивні атаки в районі Авдіївки з метою оточення та захоплення міста. Попри значні втрати, їм вдається поступово просуватися вперед на північному напрямку, в районі Авдіївського коксохіму. ЗСУ натомість розширили плацдарм на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Повідомляється, що українським військовим вдалося перекинути через Дніпро бронетехніку. 

ЗСУ продовжують наносити удари по російській військовій інфраструктурі. За повідомленнями російських джерел, протягом тижня були зафіксовані атаки дронів в районі Севастополя, Таганрога, на території Курської області. Також повідомляється про пожежу на пороховому заводі в Тамбові в ніч на 11 листопада, яка могла бути спричинена атакою БПЛА. У Рязанській області в результаті диверсії зійшов з рейок вантажний потяг. 

Вранці 9 листопада в тимчасово окупованому Скадовську в результаті ракетного удару було ліквідовано групу російських високопоставлених офіцерів. В ніч на 10 листопада морськими дронами в Криму було уражено два російських десантних катери. 11 листопада зафіксовано підрив штабу російських військ в Мелітополі

Активізувались атаки проти представників окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях. На Луганщині 8 листопада було ліквідовано високопоставленого представника так званих силових структур окупаційної адміністрації. 10 листопада в Маріуполі внаслідок підриву автомобіля загинув представник місцевих так званих псевдоправоохоронних органів. Окрім цього, 9 листопада на території Брянської області РФ бійцями “Російського добровольчого корпусу”, які воюють на боці України, було ліквідовано підполковника ФСБ. 

Російські військові продовжують атакувати територію України, застосовуючи ракети, дрони та артилерію. 7 листопада російські війська нанесли удар по інфраструктурному об’єкту в районі Кривого Рогу на Дніпропетровщині. Того ж дня було здійснено обстріл Нікопольського району Дніпропетровської області. Масштабна атака з використанням дронів була зафіксована в ніч на 11 листопада. Українські військові повідомили про знищення 19 з 31 застосованого БПЛА. В ніч на 12 листопада було нанесено ракетний удар по території Миколаївської області. Також тривають обстріли прикордонних територій Чернігівської та Сумської областей. 

Вранці 11 листопада після тривалої перерви російські війська здійснили атаку проти Києва, використовуючи балістичні ракети. Українська протиповітряна оборона перехопила обидві цілі, проте внаслідок падіння уламків збитих ракет отримали пошкодження 18 житлових будинків та приватне підприємство. 

8 листопада російські військові уразили ракетою корабель під ліберійським прапором, який прямував до порта на Одещині. В результаті атаки на судні загинув лоцман. 

Втрати цивільного населення в прифронтових регіонах України внаслідок дій російських військових протягом тижня становили: в Донецькій області – 9 людей загиблими та 4 людей пораненими; в Херсонській області – 6 людей загиблими та 27 людей пораненими. На Харківщині щонайменше 2 людей загинули та 2 осіб отримали поранення. Щонайменше 1 людина отримала поранення на Дніпропетровщині, 3 людей отримали поранення на Одещині

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ

6 листопада у селі Чайки Київської області в результаті необережного поводження з гранатою загинув помічник головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного Геннадій Частяков. За даними МВС України, причиною загибелі став подарунок (гранати нового зразка) від одного з колег Частякова на день народження. 10 листопада ДБР повідомило підозру офіцеру з Апарату Головнокомандувача ЗСУ, який передав гранати Частякову. 

Попри удар 8 листопада російською протирадіолокаційною ракетою Х-31П по цивільному судну в одному з портів Одеси, рух суден до українських портів через організований тимчасовий коридор в Чорному морі продовжився. Станом на 9 листопада, 6 суден з 231 тис тонн агропродукції вийшли з портів Одеси у напрямку Босфору, ще 5 суден чекали на захід до портів для завантаження. Загалом з 8 серпня 2023 року 91 судно експортувало 3,3 млн тонн продукції, 116 суден зайшли під завантаження до українських портів.

За січень-жовтень 2023 року в Україну було імортовано товарів на суму $52,2 млрд, а експортовано – на $29,8 млрд. Найбільше Україна імпортувала товарів з КНР (на $8,4 млрд), Польщі (на $5,5 млрд) та Німеччини (на $4,1 млрд). Серед найбільших імпортерів української продукції за вказаний період стали Польща (на $4,1 млрд), Румунія (на $3,3 млрд) і Туреччина (на $2 млрд). Україна найбільше імпортувала машини, устаткування та транспорт; продукцію хімічної промисловості; паливно-енергетичні товари. Серед топ-товарів на експорт – продовольство, метали, а також машини, устаткування та транспорт.

Верховна Рада України 9 листопада ухвалила проєкт державного бюджету на 2024 рік. Доходи держбюджету встановлені на рівні 1,768 трлн грн, видатки – на рівні 3,35 трлн грн. Основна стаття видатків – безпека і оборона; на цей сектор будуть спрямовані 22,1% ВВП або 1,69 трлн грн.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА 

8 листопада 2023 року Європейська Комісія опублікувала офіційний звіт Пакету розширення 2023 року, який вперше відображає прогрес, досягнутий на шляху до членства в ЄС Україною, Молдовою і Грузією. Згідно зі звітом, Україна виконала 90% реформ, які були передбачені в статусі кандидата на членство. Таким чином Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ України до Європейського Союзу. Рішення має бути ухвалене на засіданні Ради Європи у грудні. Водночас Угорщина висловлює готовність заблокувати таке рішення. 

Партнери продовжують посилювати обороноспроможність України. Франція оголосила про виділення додаткових 200 мільйонів євро для фонду підтримки української армії, з якого фінансуються закупівлі озброєння. Литва передала Україні нову партію військової допомоги, зокрема дві пускові установки для зенітно-ракетних комплексів NАSAMS, антидрони, генератори та інше сучасне обладнання. 

7-8 лиспопада в рамках дводенної зустрічі в Токіо міністри закордонних справ країн «Групи Cеми» (G7) під час сесії щодо України підтвердили рішучість нарощувати санкційний тиск на Росію, просувати українську Формулу миру та нарощувати допомогу Україні у відбудові й відновленні у співпраці державного та приватного секторів. Участь у зустрічі взяв також міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Європарламент ухвалив резолюцію, в якій закликає ЄС і держави-члени посилити й централізувати на рівні Євросоюзу нагляд за виконанням санкцій, розробити механізм запобігання обходу санкційних обмежень, розширити експортний контроль, закрити ринок ЄС для викопного палива російського походження тощо. Канада запровадила санкції проти осіб та компаній, відповідальних за поширення російської дезінформації про війну в Україні (обмежувальні заходи було запроваджено проти 9 осіб й 6 компаній). В свою чергу, Велика Британія запровадила нові санкції проти 29 осіб та організацій, які працюють у російських золотодобувному, нафтовому та стратегічному секторах. Крім того, Комітет у закордонних справах Палати представників США більшістю голосів ухвалив двопартійний законопроєкт про використання конфіскованих російських активів для допомоги Україні.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся із міністром оборони Литовської Республіки Арвідасом Анушаускасом та з міністром транспорту Сполучених Штатів Америки Пітом Буттіджеджом, які перебували цього тижня із візитом в Києві. Також Володимир Зеленський провів розмови в режимі відеоконференції з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою та з Президентом Республіки Парагвай Сантьяго Пеньєю Паласіосом, крім того глава держави провів телефонну розмову з Президентом Індонезії Джоко Відодо, з Прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою, з Президенткою Молдови Маєю Санду,  з Президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі та  з Президентом Сьєрра-Леоне Джуліусом Маадою Біо. Основним темами переговорів були розвиток співпраці в колективних і двосторонніх форматах, підтримка гуманітарних ініціатив, посилення подальшої макрофінансової підтримки України, реалізація української Формули миру тощо.

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.