Російсько-українська війна (дайджест) – 30 жовтня -5 листопада 2023 р.

Ситуація станом на 8:00 06.11.2023 р.  

  • На лінії фронту тривають важкі бої. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у статті для The Economist пояснив, що війна з Росією переходить до нового етапу позиційної війни. Для виправлення ситуації Україна потребує засобів для досягнення переваги в повітрі, прориву мінних загороджень, нарощування можливостей для радіоелектронної боротьби. 
  • ЗСУ 4 листопада нанесли ракетний удар по суднобудівному заводу в Керчі, в результаті якого ймовірно отримав ушкодження російський малий ракетний корабель, який добудовувався на цьому об’єкті. 
  • Володимир Зеленський заявив, що не вважає ситуацію на фронті патовою, і що на нього немає тиску з боку з лідерів Євросоюзу чи США, щоб Україна сіла за стіл переговорів із Росією. Раніше NBC News випустило статтю, згідно якої посадовці зі Сполучених Штатів та Євросоюзу почали обговорювати з Україною можливість проведення мирних переговорів з Росією.
  • Президент Росії Володимир Путін підписав закон про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

Російські війська продовжують спроби прорвати лінію оборони ЗСУ на Куп’янському та Авдіївському напрямках. Українські війська тримають оборону та продовжують обмежені активні операції на різних ділянках фронту. 

В цілому, на фронті тривають важкі позиційні бої, в яких наразі жодна зі сторін не може досягнути масштабного прориву оборони супротивника. Це відзначив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. В статті для The Economist він пояснив, що війна з Росією переходить до нового етапу позиційної війни, що включає статичні та виснажливі бої. Для відновлення швидкої маневреної війни Україна потребує переваги в повітрі, засобів для прориву мінних загороджень, нарощування можливостей для радиоелектронної боротьби та підготовки необхідних резервів. 

За цих умов відбуваються кадрові перестановки у військовому командуванні України. 3 листопада було оголошено про зміну командувача Сил Спеціальних Операцій ЗСУ. 

ЗСУ та російські війська продовжують обмінюватися ударами, застосовуючи різні засоби ураження. 

Українські військові ввечері 31 жовтня уразили залізничні цистерни з паливом в Донецьку. 4 листопада вони нанесли ракетний удар по суднобудівному заводу в Керчі. Ймовірно, в результаті атаки було пошкоджено малий ракетний корабель “Аскольд”, який добудовувався на території заводу. 

Російські військові 3 листопада нанесли ракетний удар по підрозділу 128-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ, в результаті якого загинуло понад 20 українських військовослужбовців. Окрім цього, протягом тижня наносились удари по судноремонтному заводу в Одеській області, нафтопереробному заводу в Полтавській області, військовому об’єкту на території Івано-Франківської області, об’єкту критичної інфраструктури на Львівщині, інфраструктурному об’єкту поблизу Дніпра, території Харківської області. Було здійснено спробу уразити місця базування української авіації в Хмельницькій області. В ніч на 6 листопада РФ здійснила обстріли південних регіонів України України за допомогою дронів та різного роду ракет, зокрема по припортовій інфраструктурі Одещини.  

Втрати мирних мешканців внаслідок російських обстрілів за тиждень на території Донецької області становили щонайменше 2 людей загиблими та 12 людей пораненими. На території Херсонської області втрати цивільних осіб за тиждень становили щонайменше 8 осіб загиблими та 50 осіб пораненими. На Харківщині внаслідок дій російських військових загинула 1 людина, постраждали 13 осіб. На Дніпропетровщині внаслідок обстрілів загинула 1 людина, 4 осіб отримали поранення. На Полтавщині 1 людина загинула, кілька осіб отримали поранення. 8 людей отримали поранення на Одещині

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Згідно даних директора з координації Управління ООН з гуманітарних питань Рамеша Раджасінгхама наразі близько 18 мільйонів людей – понад 40 відсотків усього населення України – потребують тієї чи іншої форми гуманітарної допомоги. Десять мільйонів людей також залишаються переміщеними особами всередині країни або як біженці в інших країнах. Однією з найістотніших проблем залишається відсутність гуманітарного доступу до районів Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей, що знаходяться під тимчасовим військовим контролем Російської Федерації. Мова йде про майже чотири мільйони людей, які потребують допомоги, особливо з наближенням зими. 

В доповіді Управлінні верховного комісара ООН з прав людини підтвердили, що ракетний удар по селу Гроза в Харківській області 5 жовтня завдала російськая армія, а всі 59 жертв були цивільними особами.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Президент України Володимир Зеленський розглядає  можливість проведення президентських виборів навесні 2024 р. Наразі проводити вибори під час військового стану забороняє українське законодавство. Процес проведення виборів буде ускладнений питаннями безпеки, неможливістю проголосувати для людей на окупованих територіях та біженців за кордоном.

Міжнародний арбітражний суд в Гаазі повністю задовільнив позов компанії ДТЕК Ріната Ахметова проти РФ за захоплені активи в незаконно анексованому Криму. Арбітраж присудив Росії виплатити українській компанії компенсацію збитків в розмірі $267 млн.  

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА 

Президент України Володимир Зеленський провів зустрічі із Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, яка перебувала з візитом у Києві.  Лідери обговорили вступ України в ЄС, виконання рекомендацій Європейської комісії, впровадження необхідних реформ, а також запровадження нового санкційного пакету ЄС щодо РФ, посилення оборонної й фінансової підтримки. 

Під час прес-конференції за підсумками зустрічі Володимир Зеленський заявив, що не вважає ситуацію на фронті патовою, і що на нього немає тиску з боку з лідерів Євросоюзу чи США, щоб Україна сіла за стіл переговорів із Росією. Раніше NBC News випустило статтю, згідно якої посадовці зі Сполучених Штатів та Євросоюзу почали обговорювати з Україною можливість проведення мирних переговорів з Росією.

Крім того, на тижні Володимир Зеленський зустрівся з міністеркою оборони Королівства Нідерланди Кайсою Оллонгрен та прийняв двопартійну делегацію Палати представників Конгресу США у складі Джеймса Френча Гілла, Майкла Квіглі та Стівена Лінча, які перебували в Україні з візитом. Також Президент України протягом тижня провів телефонні розмови з Прем’єр-міністром Болгарії Ніколаєм Денковим, з Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем та з Прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у статті для The Economist пояснив, що війна з Росією переходить до нового етапу позиційної війни. Для виправлення ситуації Україна потребує засобів для досягнення переваги в повітрі, прориву мінних загороджень, нарощування можливостей для радіоелектронної боротьби.

На цьому тлі, міжнародні партнери продовжують посилювати спроможності України у боротьбі проти РФ, надаючи нові пакети військової та оборонної допомоги. Уряд Сполучених Штатів виділяє новий пакет допомоги Україні у сфері безпеки й оборони загальною сумою $425 мільйонів, який включає додаткові боєприпаси для ЗРК NASAMS та HIMARS, артилерійські снаряди, протитанкові ракети TOW, протитанкові системи Javelin та AT-4, боєприпаси та інше озброєння для зміцнення системи протиповітряної оборони України в довгостроковій перспективі. Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги для боротьби проти російської агресії, який містить бронетранспортери, розвідувальні дрони Primoco ONE 150, пошукові радіолокаційні станції виявлення та корекції TRML-4D, системи протиракетного захисту AMAP тощо. Швеція передала колісні самохідні артилерійські установки Archer. В свою чергу, Нідерланди нададуть Україні новий пакет військової допомоги на суму 500 мільйонів євро, який включає артилерійські і танкові боєприпаси.

Крім того, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділить Україні 450 млн євро на відновлення критично важливої соціальної й міської інфраструктури та на інвестиції у критично важливу водну інфраструктуру в постраждалих від війни районах.

Республіка Кіпр стала 30-ю країною, яка приєдналася до Вільнюської декларації Групи Семи щодо гарантій безпеки для України.

2 листопада у Берліні відбулась конференція «Ширший, сильніший Союз – підготовка ЄС до розширення та країн-кандидатів до вступу» за участі міністрів закордонних справ держав-членів Європейського Союзу та кандидатів на вступ. Під час заходу глава МЗС України Дмитро Кулеба наголосив на важливості розширення ЄС, зокрема і надання членства Україні, що лише посилить спроможності Союзу.

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Це крок, разом з проведеними новими випробуваннями носіїв ядерної зброї, вчергове засвідчив плани Кремля використовувати ядерну зброю, загрозу ядерної ескалацію, як засіб шантажу в міжнародних відносинах.

2 листопада Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США запровадило нові санкції проти сотень фізичних та юридичних осіб у Росії, Китаї, Туреччині та Об’єднаних Арабських Еміратах, які причетні до виробництва російської зброї, яка використовується проти України.

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.