Російсько-українська війна (дайджест) – 2-8 січня 2023 р.

Ситуація станом на 8:00 09.01.2023 р.  

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

  • Російські війська намагаються захопити Соледар з метою оточення Бахмуту з півночі. Проте ЗСУ тримають оборону в цьому місті. 
  • На інших ділянках фронту бойові дії мають позиційний характер. Серія локальних наступів та контрнаступів з обох сторін має місце по лінії Сватове-Кремінна. 
  • Війська РФ продовжують завдавати ударів по цивільній інфраструктурі прифронтових областей України. 

На лінії фронту тривають позиційні бої. Російське керівництво заявило про припинення вогню на період Різдвяних свят (6-7 січня). Проте заява мала виключно пропагандистський характер. Вона не зупинила війська РФ від продовження обстрілів та наступальних операцій. 

Найгарячішою ділянкою фронту залишається Бахмутський напрямок на Донеччині. Російське командування наразі намагається оточити Бахмут з декількох напрямків. Активні бої точаться північніше міста, де війська РФ добилися прогресу та просунулися до міста Соледар. Проте їм не вдалося прорвати оборону ЗСУ – українські війська утримують позиції в цьому населеному пункті. 

Одночасно йдуть бої в районі Донецька, де російські війська здійснюють атаки в районі Авдіївки та Мар’їнки. На Луганщині в районі Сватового та Кремінної обидві сторони здійснюють локальні атаки та контрудари, намагаючись покращити свої позиції. На Херсонському та Запорізькому напрямках бойові дії переважно обмежуються артилерійськими обстрілами.

ЗСУ продовжують завдавати точкових ударів по місцях розташування та тиловій інфраструктурі російських військ. Генштаб ЗСУ повідомляє про результативне ураження цілей в Запорізькій (зокрема у Мелітополі) та Херсонській областях. Також є інформація про знищення російських об’єктів на Луганщині. Все частіше цілями обстрілів стають місця дислокації російських мобілізованих, яких командування у великих кількостях перекидає на лінію фронту. 

Війська РФ наносять удари по цивільній інфраструктурі в районі лінії фронту та прикордонних областей України. Внаслідок обстрілів на території Донецької області за останній тиждень загинули щонайменше 10 мирних мешканців, 29 осіб отримали поранення. На звільнених територіях Херсонщини за попередніми даними загинули 11 людей, 29 осіб отримали поранення. На Харківщині втрати мирного населення через російські обстріли за тиждень становили щонайменше 1 людину загиблою та 3 осіб пораненими. Окрім цього, внаслідок підриву на мінах загинув 1 сапер, його колега та місцевий мешканець отримали поранення. 

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ

За даними Офісу Генерального прокурора, станом на ранок 6 січня внаслідок повномасштабного вторгнення РФ кількість постраждалих дітей в Україні зросла до 1330 осіб (453 дитини загинули, 877 отримали поранення).

5 січня стало відомо про розпуск Генеральним секретарем ООН А.Гутеррешем місії зі встановлення фактів про удар по колонії в окупованій Оленівці, в результаті якого в липні 2022 року загинули десятки українських військовополонених. Офіційно причиною такого рішення стала “відсутність умов, необхідних для розгортання місії на місці”. РФ відмовляється надавати міжнародним організаціям безпосередній доступ до місць злочинів на окупованих територіях.

8 січня відбувся перший в 2023 р. обмін полоненими, в результаті якого було звільнено 50 українських військових (33 офіцерів, 17 рядових і сержантів). 

За словами Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля, внаслідок збройного вторгнення РФ наразі заміновано 250 тисяч квадратних кілометрів території України, що представляє собою найбільше мінне поле у світі (розміром більше за площу Великої Британії або Румунії).

Згідно розрахунків Міністерства економіки падіння ВВП України за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%], що є кращим показником, ніж передбачалось за попередніми прогнозами (падіння до 50%). 

У рамках “зернової угоди” з серпня 2022 року Україна відвантажила 626 суден, які експортували 16,8 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки. Робота ініціативи ускладнюється довготривалими перевірками суден, які РФ проводить у Босфорській протоці, обмежуючи експорт української агропродукції на світові ринки.

7 січня 2023 року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври відбулось історичне різдвяне богослужіння, яке вперше провела Православна церкви України, а не УПЦ Московського патріархату. Раніше головний собор лаври орендувала УПЦ (МП), яка продовжує підпорядковуватися Російській православній церкви (РПЦ). РПЦ під проводом Московського патріарха Кирила фактично підтримала російське вторгнення в Україну. У травні 2022 р. УПЦ (МП) на знак незгоди з позицією патріарха РПЦ Кирила, заявила про самостійність та незалежність від Московського патріархату, але суто формально. Літургійне спілкування між УПЦ (МП) та РПЦ збереглося.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА 

На тлі прогнозів суттєвої військової ескалації наприкінці січня-лютого, що пояснюється сприятливими погодними умовами (промерзанням грунту) та мобілізацією в РФ, союзники посилюють оборонні спроможності України, зокрема надаючи важке озброєння.  США нададуть  новий пакет підтримки України у сфері оборони на суму понад $3 мільярди, що включає бойові машини піхоти Bradley із протитанковими ракетами TOW, бронетранспортери M113, машини із протимінним захистом MRAP та HMMWV, додаткові боєприпаси для HIMARS, ракети RIM-7 Sea Sparrow та інше обладнання. В свою чергу Франція вперше схвалила постачання Україні машин вогневої підтримки піхоти AMX-10RC. Після США про передачу системи ППО Patriot оголосила Німеччина, яка також передасть БМП Marder, різне військове обладнання та боєприпаси. Фінляндія та Норвегія також погодили відправлення військової допомоги. 

Протягом тижня Президент України Володимир Зеленський провів телефонні переговори з  канцлером ФРН Олафом Шольцом, з Прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем, з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом,   з Президентом Латвії Егілсом Левітсом, з Президентом Франції Еммануелем Макроном, із прем‘єр-міністром Данії Метте Фредеріксен,з Президентом Румунії Клаусом Йоганнісом, з Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, з Прем’єр-міністром Норвегії Йонаса Гар Стере, з Прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком,   з Прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, з Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном,  а також з Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. В рамках посередництва у відновленні спроб встановлення переговорного процесу між Україною та Росією, Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провів телефонні розмови з В. Зеленським та В. Путіним

6 січня Президент України Володимир Зеленський зустрівся з головою Комітету з питань збройних сил Сенату США Джеком Рідом та членом цього комітету сенатором Ангусом Кінгом, які здійснили візит до Києва.  Метою візиту сенаторів була перевірка підзвітності коштів та обладнання, які США надають Україні, що є важливим елементом внутрішньополітичної риторики в США. Голова Комітету Сенату США зі збройних сил відзначив високий рівень аудиту використання американської військової допомоги.

Оголошення Росією одностороннєго  припинення вогню – “різдвяного перемир’я” викликало негативну реакцію у світі.  Зокрема, Президент США Джо Байден, глава МЗС Німеччини Анналена Бербок, глава Європейської Ради Шарль Мішель, міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас, міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі  заявили, що такі пропозиції РФ є фальшивими, це лише спроби виграти час для перегрупування та підсилення військових сил. 

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.