Ситуація станом на 8:00 2.06.2022 р.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
Російські війська продовжують наступ з метою встановити контроль за територією Луганської області. Вони захопили більшу частину міста Сєвєродонецьк. Тимчасом ЗСУ продовжують контрнаступ на півночі Херсонської області, здобувши кілька успіхів на тактичному рівні. РФ продовжує застосовувати ракетні удари по інфраструктурним об’єктам в Україні з метою завдання економічної шкоди та уповільнення отримання військової допомоги від країн Заходу.
Чернігівський та Сумський напрямки:
Війська РФ продовжують обстріли прикордонних районів Сумської області з власної території. В цьому районі зафіксовано застосування російської авіації. Також з меншою інтенсивністю наносяться удари по території Чернігівської області.
Харківський та Луганський напрямки:
Попри зниження інтенсивності обстрілів, російські війська продовжують завдавати артилерійських ударів по Харкову. Також вони обстрілюють населені пункти на території регіону поблизу лінії фронту, де тривають бої із ЗСУ.
На Луганщині російські війська продовжують наступ з метою виходу на адміністративні кордони регіону. Їхні підрозділи увійшли до Сєвєродонецька та закріплюються в центрі населеного пункту; в місті продовжуються вуличні бої. Внаслідок обстрілів Сєвєродонецька було пошкоджено цистерну з азотною кислотою, що створює додаткову загрозу для здоров’я людей в зоні бойових дій.
Донецький і Запорізький напрямки:
На північному сході Донецької області війська РФ концентрують зусилля на наступі в напрямку траси Бахмут-Лисичанськ з метою оточення угруповання ЗСУ, яке обороняється на Луганщині. Також вони відновили наступ в районі Лиману; тривають бої в районі Авдіївки поблизу Донецька.
Російські війська обстрілюють цивільну інфраструктуру Донеччини. Наприклад, в ніч на 31 травня було завдано удару по Слов’янську. Всього за період 30 травня – 1 червня на території регіону загинули 11 мирних мешканців, отримали поранення 20 осіб.
Російські війська активізувалися на лінії фронту у Запорізькій області. Вони посилити обстріли в районі Гуляйполя на сході регіону. За даними Запорізької ОВА, вони намагаються наступати на цьому напрямку.
Дніпровський напрямок:
Тривають періодичні обстріли території Дніпропетровської області. За даними голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка, 1 червня російські війська з РСЗВ великої дальності завдали удару по регіону.
Південний напрямок:
Війська РФ укріпили позиції на тимчасово окупованому острові Зміїний. Українські військові вважають, що розміщення там зенітних комплексів, РСЗВ та засобів радіоелектронної боротьби спрямоване на посилення захисту корабельного угруповання російського флоту, яке здійснює блокаду Одеси.
Російські військові продовжують обстріли Миколаєва. Також з РСЗВ було обстріляно місто Очаків в Миколаївській області.
ЗСУ продовжують контрнаступ в північно-західній частині Херсонської області. Генштаб ЗСУ та голова Херсонської ОВА Геннадій Лагута повідомляють про звільнення окремих населених пунктів від російської окупації. Російські військові намагаються зупинити просування українських підрозділів. Голова військово-цивільної адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив, що вони змушені посилювати свою оборону на цьому напрямку. Щоб уповільнити можливий наступ ЗСУ, вони мінують узбережжя річки Інгулець та підірвали мости через неї.
Західний напрямок:
Війська РФ продовжують спроби зруйнувати систему транспортних комунікацій, яка використовується для доставки в Україну допомоги від партнерів. Ввечері 1 червня було нанесено ракетний удар по об’єкту транспортної інфраструктури у Стрийському районі Львівської області. Ймовірно, ціллю удару був Бескидський тунель – важлива ланка залізничного сполучення між Україною та державами ЄС. “Укрзалізниця” спростовує інформацію про пошкодження об’єкта.
Інформаційне протистояння
Генштаб ЗСУ повідомляє, що російські війська практично на всіх тимчасово окупованих територіях заблокували доступ місцевого населення до українських операторів мобільного зв’язку та мережі Інтернет. Метою стає обмеження доступу людей до інформації та відмежування тимчасово окупованих регіонів від українського інформаційного простору.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на 1 червня кількість жертв серед цивільного населення України з початку широкомасштабного російського вторгнення становить 9094 особи (4149 вбитих та 4945 поранених). Станом на ранок 1 червня внаслідок збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждалил понад 689 дітей (243 дитини загинули, 446 отримали поранення).
Уповноважена президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук повідомила, що станом на 1 червня понад 234 тисячі дітей були примусово переміщені на тимчасово окуповані території, до РФ, або до Республіки Білорусь. Для легітимізації депортації у РФ підписали закон про спрощене надання громадянства українським дітям-сиротам. Подібна політика використовується Росією для асиміляції викрадених дітей та їхню подальшу експлуатацію.
Активні бойові дії на Донеччині призводять до руйнувань житлових будинків, інфраструктури, спортивних та культурних об’єктів. Під постійними обстрілами знаходиться траса Бахмут – Лисичанськ, яка є ключовим транспортним маршрутом до підконтрольних українському уряду територій Луганщини, та якою здійснюється евакуація населення та доставка гуманітарних вантажів. 30 травня під час спроби евакуації цивільного населення Луганської області загинув французький журналіст Фредерік Леклерк-Імхофф. Він перебував в транспорті, який мав забрати людей – але потрапив під обстріл російських військових.
Гуманітарна ситуація у Маріуполі залишається катастрофічною. У місті досі перебуває близько 100 тисяч населення. За даними мера міста Василя Бойченка, за час війни було вбито понад 22 тисячі його жителів. У Маріуполі відсутній доступ до питної води та їжі. За словами мера, у тимчасово окупованому місті збільшуються кількість поховань. Підвищення температури та зливи актуалізують загрозу розповсюдження інфекційних захворювань.
Складною залишається гуманітарна ситуація поблизу лінії фронту в інших регіонах. На півдні Миколаївської області населені пункти залишилися без газопостачання та частково без електроенергії. Загалом від початку широкомасштабної російської агресії в області частково пошкоджено або повністю знищено понад 4 тис. цивільних об’єктів.
Президент “Енергоатому” Петро Котін повідомив, що наразі на Запорізькій АЕС перебувають близько 500 російських військових, а також велика кількість техніки та вибухівки. Вони використовують станцію як свою військову базу, адже це добре укріплений об’єкт, який має систему спостереження, огорожу, спеціальні приміщення для укриття персоналу тощо. Також наявність на станції великої кількості ядерних матеріалів захищає їх від удару з боку ЗСУ. Весь персонал станції змушений працювати під великим тиском.
Спротив
Вранці 30 травня в центрі тимчасово окупованого Мелітополя поблизу будівлі, в якій розташовується окупаційна адміністрація, пролунав вибух. Можливою ціллю атаки був Євген Балицький – колишній народний депутат України, призначений російськими військовими так званим “губернатором” Запорізької області.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
За даними міністерства фінансів України військовий бюджет складає три чверті всього бюджету України, а податкові надходження покривають лише третину бюджетних видатків. Щомісяця Україна потребує близько 5 млрд євро для підтримки базових виплат, таких як зарплатні та пенсії.
Держпідприємство “НАЕК “Енергоатом” отримало від Укргазбанку кредит на суму 1,5 млрд грн. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю американського ядерного палива. Таким чинов вдасться забезпечити роботу українських АЕС в умовах відмови від російського палива.
31 травня саміт ЄС ухвалив рішення про надання Україні термінової позики на суму 9 млрд євро для погашення невідкладних бюджетних потреб.
За чотири місяці року з-за кордону в Україну переказали 4,07 млрд доларів, або на 10% менше, ніж за відповідний період торік. За 2021 рік трудові мігранти переказали в Україну 15 млрд доларів.
ПОЛІТИЧНІ ТА ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ
Представники країн-партнерів продовжують здійснювати візити до Києва, тим самим демонструючи підтримку і висловлюючи солідарність з Україною.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Президентом Словацької Республіки Зузаною Чапутовою, яка відвідала столицю України. Також Президент України прийняв в Києві міністра з питань Європи та закордонних справ Франції Катрін Колонну, яка стала першим французьким посадовцем найвищого рангу, що відвідав Україну з початку російського вторгнення. Ключовими темами зустрічі політиків були оборонна та економічна допомога Україні, підтримка надання нашій державі статусу кандидата в члени ЄС, а також посилення санкцій проти Росії.
Уряд України та уряд Республіки Польща вперше в Києві провели міжурядові консультації, під час яких було ухвалено вісім документів щодо співпраці у сферах енергетики, військово-оборонного комплексу, транскордонного та митного співробітництва, екологічної політики, відбудови України, а також співробітництва у питанні національної пам’яті. Це підкреслює новий ефективний рівень відносин, які Україна і Польща збудували за останні три місяці і планують надалі розвивати.
Також представники української влади докладають зусиль для постійного налагодження дипломатичного діалогу з партнерами. Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом. Сторони обговорили загрози продовольчій безпеці, спричинені діями РФ, шляхи розблокування українських портів та взаємодію в безпековій сфері. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів розмову з міністром закордонних справ Австралії Пенні Вонг, під час якої закликав Австралію посилити військову підтримку та запропонував включити Україну до австралійської системи тарифних преференцій.
Європейська Рада продовжує обговорення шостого пакета санкцій проти Росії, що передбачає введення ембарго на основну частину імпорту російської нафти (тимчасове виключення стосується нафти, яка постачається до Європи трубопроводом); відключення російського «Сбербанку» від міжнародної платіжної системи SWIFT та заборону ще трьох державних мовників РФ на території ЄС. Угорщина, яка блокувала рішення про ембарго, отримала гарантії від лідерів ЄС, згідно з якими вона зможе отримати заміну в разі відмови в майбутньому від експорту нафти трубопроводами. Втім, вона продовжує гальмувати процес остаточного узгодження санкцій, вимагаючи виключення з санкційного списку патріарха Російської православної церкви Кирила.
На весняній сесії Парламентської Асамблеї НАТО, яка тривала 27-30 травня, понад 200 законодавців із приблизно 30 країн Альянсу одноголосно схвалили декларацію «Standing with Ukraine». Документ передбачає вимогу підтримати Україну на шляху до євроатлантичної інтеграції, наростити постачання важкого озброєння, посилити обмін розвідувальною інформацією, посилити запровадження додаткових санкцій проти Росії. Крім того, акт також передбачає чітко визначити в оновленій Стратегічній концепції НАТО ревізіонізм та агресивні дії Росії як головну загрозу євроатлантичній безпеці та посилити східний фланг Альянсу.
Міноборони США повідомило про затвердження нового – одинадцятого – пакету допомоги Україні, що включатиме додаткові сучасні озброєння, в тому числі системи реактивного залпового вогню HIMARS та боєприпаси до них; контрбатарейні радари та радари повітряного спостереження. Крім того, США виділяють гелікоптери Мі-17; протитанкові ракети Javelin та інше протитанкове озброєння; артилерійські снаряди калібру 155 мм. Новий пакет оборонної допомоги США озброїть Україну передовою зброєю задля захисту території від наступу РФ.
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес повідомив, що держава готова надати Україні РСЗВ М270. Цей крок здійснюється в координації з США, які також надали згоду та поставку подібного озброєння.
Федеральний канцлер ФРН Олаф Шольц заявив, що Німеччина поставить в Україну сучасну систему протиповітряної оборони типу IRIS-T, сучасну РЛС визначення координатів цілі та розгляне можливість постачання реактивних систем залпового вогню у співпраці з США. Крім того, за повідомленням Олафа Шольца, Німеччина поставить до Греції бойові машини піхоти власного виробництва (БМП Marder), натомість Греція передасть Україні техніку радянського зразка (БМП-1), які колись знаходились на озброєння армії НДР.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.