Ситуація станом на 8:00 31.07.2023 р.
- Протягом тижня зафіксовано кілька атак дронів проти будівель російських міністерств в Москві.
- 26 липня відбулось перше засідання Ради Україна-НАТО. Внаслідок виходу РФ з Чорноморської зернової ініціативи, та в контексті постійних обстрілів Росією портової інфраструктури України, союзники посилюють підтримку України та підвищують пильність НАТО у регіоні Чорного моря.
- На саміті Росія-Африка в Санкт-Петербурзі президенти ПАР та Єгипту, а також представники Африканського Союзу закликали Росію відновити Чорноморську зернову ініціативу, аби дозволити Україні експорт продовольства, який було припинено через морську блокаду РФ.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
ЗСУ продовжують наступальні операції на півдні, де на окремих ділянках фронту вони підійшли до основної лінії укріплень російської армії. Також українські військові мають локальні успіхи в районі Бахмута на Донеччині. Водночас російське командування сконцентрувало значні сили на Сватівському напрямку на Луганщині. На цій ділянці фронту російські війська зуміли просунутись вперед, проте українські контратаки зірвали спроби прориву.
ЗСУ наносять удари по інфраструктурі російських військ та окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, в Донецьку було уражено будівлю силових структур окупаційної адміністрації; в Шахтарську – нафтобазу. 29 липня було уражено Чонгарський міст на адміністративному кордоні Криму та Херсонської області.
Протягом тижня зафіксовано декілька атак БПЛА проти урядових об’єктів в Москві. 24 липня пошкоджень зазнала будівля поблизу Міноборони РФ. В ніч на 30 липня було уражено офісну будівлю в комплексі Москва-Сіті, в якій розташовуються кілька російських міністерств. Окрім цього, 28 липня було зафіксовано вибух неподалік авіабази в Таганрозі.
Російські війська продовжують атаки проти території України. Наймасштабніший ракетний удар мав місце 26 липня. Його основною ціллю стала Хмельниччина, де розташовані об’єкти українських ВПС. За даними українських військових, протиповітряна оборона зуміла перехопити 36 ракет протягом дня. 28 липня внаслідок удару балістичної ракети по Дніпру постраждала багатоквартирна будівля, 9 осіб отримали поранення. Тривають ракетні удари по портовій інфраструктурі Одеси, де в ніч на 27 липня загинула 1 людина. Внаслідок ракетного удару по Запоріжжю 29 липня загинули 2 людей, ще 1 людина отримала поранення. Того ж дня російські війська нанесли ракетний удар по закладу освіти в Сумах, в результаті 2 людей загинули, 20 осіб отримали поранення. Також не припиняються атаки із застосуванням дронів-камікадзе. Через них постраждали об’єкти на Харківщині, Житомирщині та Черкащині.
Протягом тижня втрати мирних мешканців в прифронтових регіонах України внаслідок російських обстрілів становили: в Донецькій області – 7 осіб загинули та 32 особи отримали поранення; в Херсонській області – 2 людей загинули, 12 осіб отримали поранення; в Харківській області – 1 людина загинула, 12 осіб отримали поранення. 5 осіб отримали поранення на Вінничині внаслідок падіння уламків ракет при відбитті ракетної атаки 26 липня.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ
Президент США Джо Байден наказав своїй адміністрації поділитися доказами військових злочинів Росії в Україні з Міжнародним кримінальним судом. Повідомляється, що США мають розвідувальні дані про російські військові злочини в Україні, включно з інформацією про утримання тисяч українських дітей за «інтеграційними програмами» в таборах у Росії та окупованому Росією Криму.
Правління Національного банку України ухвалило рішення з 28 липня знизити облікову ставку з 25% до 22%. Ставка 25% зберігалася з червня 2022 р. Також НБУ поліпшив прогноз інфляції на 2023 рік – з 14,8% до 10,6%.
Кабінет міністрів України у 2023 році виділив 40 млрд грн (близько $1 млрд ), які інвестує в українських виробників безпілотників. Також були усунуті митні бар’єри для завезення запчастин і комплектацій, піднято частку прибутку виробників БПЛА до 25%, а також ухвалено рішення, що сприятиме масовому виробництву боєприпасів для дронів.
Суд відправив на 2 місяці під варту народного депутата Олександра Пономарьова (обраного від нині забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя”), який з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну майже рік перебував в окупованому Бердянську. Він співпрацював з окупаційними військами, але потім вирішив повернувся в Київ. Також підозри було оголошено двум колишнім народним депутатам від ОПЗЖ – Євгенію Мураєву та Вадиму Рабіновічу, які переховуються за кордоном.
Верховна Рада проголосувала за дострокове припинення депутатських повноважень нардепа від партії “Слуга народу” Юрія Арістова після інформації про його поїздку на відпочинок на Мальдіви, у той час як він перебував в офіційному відрядженні. За підозрою у внесенні неправдивих відомостей до офіційних документів для організації елітного відпочинку Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід для Арістова у вигляді особистого зобов’язання.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
26 липня, у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулося перше засідання Ради Україна-НАТО – формату, що був заснований на останньому саміті НАТО у Вільнюсі. Він передбачає участь України в політичних консультаціях на рівних із державами-членами Альянсу. На засіданні було обговорено план дій щодо посилення безпеки в Чорноморському регіоні внаслідок призупинення участі Росії в функціонуванні “зернового коридору”. Члени Альянсу та Україна в заключній заяві рішуче засудили рішення РФ вийти з Чорноморської зернової ініціативи та постійні обстріли українських портів.
Поза тим, на саміті Росія-Африка в Санкт-Петербурзі президенти ПАР та Єгипту, а також представники Африканського Союзу закликали Росію відновити Чорноморську зернову ініціативу, аби дозволити Україні експорт продовольства, який було припинено через морську блокаду РФ.
Міжнародні партнери продовжують працювати над забезпеченням України можливостями ефективного протистояння російській агресії безпосередньо на полі бою. США оголосили про виділення додаткового пакету військової допомоги Україні вартістю понад 400 млн доларів США, який включає ракети для комплексів Patriot, NASAMS, HIMARS, міномети, бронетранспортери Stryker, протитанкові системи TOW, авіаційні ракети Hydra-70, тактичні аеронавігаційні системи, боєприпаси та інше озброєння. Литва затвердила трирічний план військової допомоги Україні на суму близько 200 мільйонів євро, що передбачає закупівлю летального та нелетального обладнання, військову підготовку та тренування, фінансові внески до фондів допомоги, ремонт військової техніки в Литві. Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги, що включає гусеничні MPV Bandvagn 206, зенітні танки Gepard, 155-міліметрові снаряди, безпілотники-розвідники та дрони VECTOR. Крім того, Німеччина та Польща досягли згоди щодо ремонту танків Leopard 2 для Збройних Сил України, що проходитиме на базі ремонтного хабу в у польському місті Гливиці.
Катар виділив $100 млн на подолання гуманітарної кризи в Україні та 20 млн доларів для забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Норвегія передала €22 мільйони до Європейського фонду миру для постачання військової техніки ЗСУ.
Посли Європейського Союзу погодили запровадження нових обмежувальних заходів проти Білорусі з огляду на ситуацію в цій країні та причетність Білорусі до російської агресії проти України. Санкції стосуватимуться експорту товарів подвійного призначення, авіазапчастин, також у санкційні списки увійдуть 38 фізичних осіб.
Цього тижня Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Прем’єр-міністром, міністром закордонних справ Катару шейхом Мухаммадом бін Абдулрахманом Аль Тані, обговоривши забезпечення глобальної продовольчої безпеки, реалізацію Української формули миру та Плану відбудови України. Також Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком щодо посилення системи ППО та продовження Чорноморської зернової ініціативи.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснив третє за останній рік турне країнами Африки на тлі загострення глобальної продовольчої кризи після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи. Вперше в історії дипломатичних відносин глава МЗС України зустрівся з Президентом Екваторіальної Гвінеї Теодоро Обіанг Нгема Мбасого та з Президентом Ліберії Джорджем Веа, обговоривши розвиток двосторонніх відносин, реалізацію Формули миру та збереження морського експорту українських зернових в країни Африки.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.