Російсько-українська війна (дайджест) – 17-23 липня 2023 р.

Ситуація станом на 8:00 24.07.2023 р.  

  • Російська Федерація припинила участь у Чорноморській зерновій ініціативі й де-факто встановила морську блокаду України, замінувавши акваторію та оголосивши, що кораблі, які йдуть до українських портів, «будуть розглядатися як потенційні перевізники вантажів воєнного призначення», а країни їхніх прапорів «будуть вважатися втягнутими в конфлікт». Це створює передумови блокування українського експорту зернових, підвищення цін на продовольство у світі, потенційно загрожує голодом та дестабілізацією у найбідніших країнах світу.
  • Протягом тижня російські війська наносять щоденні удари по Одеській агломерації, намагаючись знищити її портову інфраструктуру. В результаті атак пошкоджень зазнали житлові будинки та пам’ятки архітектури в центрі міста, а також постраждали десятки людей. 
  • Під час зустрічі з Володимиром Путіним самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що дислоковані в Білорусі найманці ПВК “Вагнер” хочуть піти «на захід», аби атакувати сусідню Польщу. Польща відреагувала на прибуття найманців до Білорусі, перекинувши частину своїх військ до свого східного кордону.

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

На лінії фронту тривають позиційні бої. ЗСУ продовжують наступальні операції в районі Бахмута та намагаються прорвати російську оборону на півдні. ЗСУ почали застосовуння в боях касетних боєприпасів, отриманих від США. Російські війська здійснюють наступальні операції на Куп’янському напрямку, в районі Сватового (Луганська область).

Протягом тижня тривав обмін ударами, спрямованими по тилових об’єктах супротивника. Українські війська здійснили кілька операцій проти російських баз на території тимчасово окупованого Криму, зокрема, Старокримського полігону в районі Феодосії, нафтобази та складу боєприпасів в Октябрському та Джанкойському районі.  Окрім цього, удари наносились по російських об’єктах в районі Мелітополя (Запорізька область). В ніч на 24 липня була здійснена атака безпілотниками в районі будівлі Міністерства оборони РФ у Москві.

Натомість російські війська після виходу Росії із зернової угоди (що супроводжувалось погрозами атакувати всі судна, які прямують в українські порти), сконцентрували сили на ударах по Одещині. Вони щоденно атакують обласний центр  та інші населені пункти ракетами та дронами-камікадзе. Основною ціллю атак є зернові термінали міжнародних та українських трейдерів і портова інфраструктура в Чорному морі та на Дунаї. В результаті ударів постраждали зернові термінали в портах Одеса та Чорноморськ, було знищено щонайменше 60 тис. тон агропродукції, яка призначалася для відправки в КНР. Також було пошкоджено аграрні підприємства в області та численні житлові будинки. Були уражені будівлі Генконсульства КНР та Генконсульства Греції. В результаті атаки в ніч на 23 липня ушкодження отримав Спасо-Преображенський Собор; в історичному центрі Одеси, який внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, загалом внаслідок атаки постраждали 25 пам’яток архітектури. Протягом тижня втрати мирних мешканців в Одесі та області становили 1 людину загиблою та 49 осіб пораненими 

Окрім Одеси, протягом тижня російській війська наносили удари по Миколаєву (де внаслідок атаки в ніч на 20 липня загинули 2 людей, 18 осіб отримали поранення), Очакову (де 1 людина отримала поранення), Запоріжжю, Київщині, Чернігівщині (де загинули 2 людини), Дніпропетровщини (де отримали поранення 3 людей) та Житомирщині

В результаті російських атак втрати мирних мешканців за тиждень в прифронтових областях України становили щонайменше: в Донецькій області – 16 осіб вбитими та 34 особи пораненими; в Херсонській області – 1 особу вбитою та 9 осіб пораненими; в Харківській області – 4 осіб загиблими та 11 осіб пораненими; в Сумській області – 4 осіб загиблими та 16 осіб пораненими; в Запорізькій області – 6 осіб  загиблими та 10 осіб пораненими. 

На територію Республіки Білорусь продовжують прибувати найманці з т. зв. “ПВК Вагнера”. Вони проводять навчання разом з білоруською армією поблизу польсько-білоруського кордону. Це змушує Польщу уважно відслідковувати ситуацію та перекидати в район кордону додаткові сили. Водночас українські прикордонники не фіксують ознак наявності угруповання, яке може становити загрозу. За їх даними, наразі в Білорусі перебуває лише близько 5 тис. бойовиків. 

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ

17 липня Росія заявила про припинення дії «зернової угоди», оголосивши за кілька днів про те, що всі судна, які прямують до українських портів у водах Чорного моря, будуть розглядатися як потенційні перевізники військових вантажів. За інформацією речника Ради національної безпеки Білого дому Адама Ходжа, Росія заклала додаткові морські міни на підходах до українських портів, і може атакувати цивільні судна у Чорному морі. З огляду на це, кількість суден, націлених на транспортування зернових вантажів з акваторії Чорного моря, цього тижня впала на 35% у порівнянні з попереднім. Наразі залишається невизначеною ситуація з ризиками для комерційних перевезень через атаки РФ на об’єкти харчової промисловості в Україні. У цих умовах призупинене страхове покриття вантажів з України (за винятком невеликих портів на Дунаї). Відповідні дії РФ можуть розглядатися як скоординована стратегія для здійснення тиску на держави Заходу через ризики загострення глобальної продовольчої кризи.

21 липня очільник Міністерства культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко подав заяву про відставку у зв’язку з невдоволенням громадськості щодо планів з виділення бюджетних коштів на добудову музею Голодомору (500 млн грн) та виробництво серіалів (400 млн грн) в Україні в умовах бойових дій. Напередодні Президент України В.Зеленський запропонував уряду знайти позабюджетні кошти на актуальні культурні проєкти, а також розглянути заміну міністра культури й інформаційної політики.

Президент В. Зеленський підписав указ про звільнення Вадима Пристайка з посади посла України у Великій Британії, яку той обіймав з 2020 року. Відповідному кроку передувало зауваження Пристайка щодо «нездорового сарказму» В.Зеленського у відповідь на слова очільника Міноборони Британії Бена Воллеса із закликом до України висловлювати більше вдячності партнерам за надану військову підтримку.

22 липня Міністерство фінансів України за рішенням Кабінету Міністрів України придбало в повному обсязі акції «Сенс Банку» (до грудня 2022 року – «Альфа Банк Україна», який належав підсанкційним російським олігархах Михайлу Фрідману та Петру Авену) у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з чим банк перейшов у власність держави. 

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА 

18 липня відбулась 14-та зустріч Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» в онлайн режимі за участю представників близько 50 країн. Під час зустрічі йшлося про підготовку навчань українських пілотів на американських винищувачах F-16, забезпечення України додатковими потужностями протиповітряної оборони, а також щодо нарощування виробництва боєприпасів для України. 

Країни-партнери продовжують надавати допомогу Україні для зміцнення її оборонних та контр-наступальних спроможностей. США оголосили про виділення нового пакету військової допомоги Україні вартістю $1,3 мільярда, до якого входять зенітно-ракетні системи NASAMS і боєприпаси до них, протитанкові ракети TOW, ударні дрони Phoenix Ghost і Switchblade, засоби протидії БПЛА та радіоелектронної боротьби. Нідерланди, Бельгія та Люксембург нададуть Україні партію бронемашин M113. Уряд Німеччини передав Україні чергову партію військової допомоги, що включає танки  Leopard, кулемети MG3 для танків Leopard 2, БМП Marder,  інженерні броньовані машини Dachs, снаряди та боєприпаси. Також Парламент Болгарії схвалив надання Україні близько 100 бронетранспортерів разом з озброєнням та запчастинами. 

В свою чергу Уряд Швеції представив Стратегію співробітництва у сфері відбудови та реформ в Україні на 2023-2027 роки, яка передбачає спрямування 6 млрд шведських крон (522,6 млн євро) на проєкти з відновлення України. Україна отримає 1,5 млрд доларів США пільгової позики під гарантії Уряду Японії через механізм Цільового фонду Світового банку. Також на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС 20 липня було обговорено створення окремої секції Європейського фонду миру для забезпечення довгострокових потреб України в обороні та надання до 5 мільярдів євро на рік протягом наступних 4 років.

Посилюються міжнародні санкційні заходи проти Російської Федерації. Сполучені Штати запровадили нові санкції проти російських банків “Тінькофф банк”, “Солідарність” та “Юністрім”, промислових підприємств, а також проти 18 громадян РФ. Канада запровадила нові санкції проти 20 осіб та 21 компанії, пов’язаних із військово-промисловим комплексом Росії. Велика Британія запровадила санкції проти фізичних та юридичних осіб у Центральноафриканській Республіці (ЦАР), Судані та Малі, що пов’язані з ПВК “Вагнер”. Уряд Австралії запровадив нові санкції проти 45 фізичних і юридичних осіб російського оборонного, технологічного та енергетичного секторів.

Цього тижня Російська Федерація заявила про вихід із Чорноморської зернової ініціативи, яка була укладена 22 липня 2022 року у Стамбулі та забезпечувала доставку українських зернових на світові ринки, в тому числі тим країнам, яким загрожує голод. 21 липня на засіданні Ради безпеки ООН була розглянута ситуація, що склалася у зв’язку з виходом Росії із зернової угоди, блокуванням й обстрілами українських портів та спробами РФ тиску на міжнародну продовольчу безпеку. Також цього тижня відбулося засідання міністерського рівня Ради безпеки ООН щодо порядку денного “Підтримання миру та безпеки України” та відкриті дебати Генеральної Асамблеї ООН “Ситуація на тимчасово окупованих територіях України” на рівні міністрів закордонних справ.

Європейський суд з прав людини 18 липня оголосив рішення у справі “Росія проти України”, у якому в повному обсязі відхилив усі претензії Росії до України та одноголосно постановив: вилучити заяву з реєстру справ. РФ звинувачувала Україну у вбивствах, викраденнях, примусовому переселенні, втручанні у право голосу, обмеженні на використання російської мови, нападах на російські посольства і консульства тощо. Суд не знайшов підстав та визнав скарги Росії за всіма ознаками необґрунтованими.

Протягом тижня Президент України Володимир Зеленський провів переговори  із Прем’єр-міністром Ірландії Лео Варадкаром, з  адміністратором Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Самантою Пауер та з президентом Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) Акіхіко Танакою, які перебували з візитами в Києві. Крім того, глава держави провів телефонні розмови з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом (щодо скликання Ради Україна-НАТО в контексті безпеки у Чорному морі), з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом та з Прем’єр-міністром Ефіопії Абієм Ахмедом Алі. Основними темами перемовин були координація зусиль щодо відновлення роботи Чорноморської зернової ініціативи та розблокування «зернового коридору», а також питання реалізації Формули миру та відновлення України.

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.