Російсько-українська війна (дайджест) – 26-28 вересня 2022 р.

Ситуація станом на 8:00 29.09.2022 р. 

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

Збройні сили України продовжують успішні контрнаступальні операції в районі адміністративного кордону Харківської та Луганської області та на півночі Донеччини. Війська РФ обмежуються локальними атаками. Таким чином, напередодні зимньої кампанії, можна констатувати невдачу російської операції з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, яка була оголошена головною метою війни.

В умовах відсутності військових успіхів Російська Федерація намагається підняти ставки. Кремль здійснює тиск на Україну та партнерів, застосовуючи ядерний шантаж, та планує анексію тимчасово окупованих українських територій. Такі дії отримують жорстку критику на міжнародній арені.

Битва за Донбас

Активні бойові дії продовжуються в північній частині Донецької області. ЗСУ просуваються в районі Лиману, створюючи загрозу оточення російського угруповання в цьому місті. Натомість війська РФ здійснюють атаки на Бахмут. В цілому інтенсивність та масштаби їх дій знизились. В районі бойових дій почали з’являтися мобілізовані російські військові, які без підготовки перекидаються одразу на передові позиції. 

Тривають інтенсивні обстріли Донецької області з боку російських військ, які призводять до руйнування цивільної інфраструктури та втрат серед мирних мешканців. Протягом 2628 вересня на території Донецької області загинуло щонайменше 14 цивільних осіб, 27 людей отримали поранення.

Харківський напрямок

ЗСУ продовжують контрнаступальні операції у Харківській області. Зокрема, 27 вересня було повідомлено, що українські війська звільнили Куп’янськ-Вузловий – одну з найбільших логістичних та залізничних розв’язок на території Харківської області. Також українським військовим вдалось звільнити низку населених пунктів поблизу Купʼянська-Вузлового. Вони здобули плацдарм на лівому березі ріки Оскіл, з якого можуть розпочати просування для звільнення північної частини Луганської області.

Російські війська продовжують обстріли Харкова та інших населених пунктів Харківської області. За останні дні на Харківщині загинули щонайменше 8 людей, 11 осіб отримали поранення. 

Запорізький напрямок

27 вересня російські війська здійснили ракетні удари по об’єктах інфраструктури Запоріжжя. Голова Запорізької ОВА Олександр Старух повідомляє, що по місту було випущено 10 ракет С-300. Вранці 28 вересня три ракети поцілили в центр міста Гуляйполе на території Запорізької області. 

Південний напрямок

ЗСУ завдають ударів по районах зосередження живої сили та техніки російських військ на південному напрямку. 

Натомість російські військові атакують цивільну інфраструктуру. Вони здійснили декілька масованих ударів Миколаєву. Також російські війська обстріляли місто Очаків на Миколаївщині. 

Тривають ракетні удари по Кривому Рогу. В результаті було знищено інфраструктуру місцевого аеропорту. 

Обстріли території України

Війська РФ продовжують активно застосовувати іранські дрони-камікадзе задля ураження обʼєктів інфраструктури на Півдні України, зокрема на Одещині та Миколаївщині. Утім, українські сили ППО  демонструють високу ефективність у протидії цим операціям, знищуючи ці БПЛА. 

Окрім застосування БПЛА, російські військові намагаються завдавати ударів по Одещині та Дніпропетровщині. В ніч на 29 вересня було завдано ракетного удару по житлових кварталах Дніпра, внаслідок чого мінімум 3 людей загинуло, 5 осіб було поранено. Продовжуються удари по територіях Дніпропетровській області, розташованих поблизу лінії фронту. Як і раніше, найбільш інтенсивних ударів з боку військ РФ зазнає Нікопольський район, а також Кривий Ріг

Війська РФ продовжують обстріли прикордонних районів Сумської та Чернігівської областей. 

Інформаційне протистояння

Пресслужба Головного управління розвідки Міноборони України повідомляє, що Росія планує здійснити масові кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури України та її партнерів, зокрема в енергетичній галузі.

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ 

Управління Верховного комісара ООН з прав людини оновило дані про втрати цивільного населення внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну. Станом на 26 вересня підтверджені втрати становлять 14 844 особи (5 996 загиблих, 8 848 поранених). За даними Офісу Генерального Прокурора, станом на ранок 28 вересня внаслідок збройної агресії Російської Федерації в Україні кількість постраждалих дітей зросла до 1172 (395 дітей загинули, 777  – отримали поранення). За даними урядової платформи «Діти війни», станом на 28 вересня 7833 дитини було депортовано, 241 – зникли безвісти. 

Українські посадовці повідомляють про численні порушення та випадки тиску на цивільне населення з боку російських військ під час проведення так званих “референдумів” на тимчасово окупованих територіях України. За словами мера тимчасово окупованого Мелітополя Івана Федорова у російському псевдореферендумі взяли участь лише 0,5% мешканців окупованої частини Запорізької області. Віцепремʼєр-міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявила, що за даними розвідки місцеві мешканці масово відмовляються співпрацювати з росіянами. У відповідь до них застосовують силу:  жінкам погрожували відібрати дітей, якщо вони не візьмуть участь у псевдореферендумі; для чоловіків закрили виїзд з окупованих територій. 

Правоохоронні органи України продовжують розслідувати злочини російської армії, скоєні на території Київської області. Українські слідчі, за допомогою записів з відеокамер, встановили, що російські військові в перші дні повномасштабного вторгнення розстрілювали цивільні автомобілі уздовж доріг неподалік від Гостомеля. В результаті розслідування вдалося ідентифікувати бійців Росгвардії з Красноярського краю, які несуть відповідальність за вбивство 11 та поранення 15 цивільних осіб. 

Триває розслідування протиправної діяльності військ РФ на територіях, які нещодавно були звільнені ЗСУ в результаті успішного контрнаступу. Речниця Міністерства внутрішніх справ Альона Матвєєва заявила, що, починаючи з 23 вересня, слідчі зафіксували понад 582 воєнні злочини, здійснені російськими військовими на територіях Харківської області в період окупації. 

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів про жорстоке поводження та знущання російських військових над українськими полоненими. Керівник відділу у роботі з полоненими та їх сім’ями Патронатної служби “Азову” Ольга Кравченко повідомила, що в російському полоні залишаються близько 800 “азовців”, в тому числі понад 40 жінок, серед яких є вагітні.

У Херсонській області російські військові посилюють фільтраційні заходи. Зокрема, значна увага приділяється перевірці мобільних телефонів місцевих жителів. Також продовжуються випадки викрадення людей. 

У тимчасово окупованому Маріуполі чоловікам надходять повідомлення з проханням з’явитися до військкомату. У міськраді повідомили, що прихована мобілізація триває у місті вже декілька тижнів. Зокрема, маріупольцям приходили телефонні повідомлення, де їм пропонували працювати у так званій “державній воєнізованій службі”. Мер Маріуполя Вадим Бойченко повідомив, що окупаційна адміністрація може призвати до лав російської армії в місті понад 10 тисяч чоловіків.

Управління ООН з прав людини опублікувало 34-ту доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні. Голова місії Матільда Богнер заявила, що порушення прав людини стосуються як цивільних осіб, так і комбатантів, і включають умисні вбивства, свавільні затримання та насильницькі зникнення, катування та жорстоке поводження, а також сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ

Російський “Газпром” заявив, що може запровадити санкції проти НАК “Нафтогаз України” через подачу українською компанією позову в арбітраж щодо несплати за транзит російського газу до Європи. Це означатиме заборону для “Газпрому” виконувати зобов’язання щодо вчинених угод та повну зупинку транзиту російського газу через територію України. Ця заява “Газпрому” була зроблена після вибухів на газопроводах “Північного Потоку-1” та “Північного Потоку-2” в Балтійському морі. Таким чином, єдиним транзитним шляхом для російського газу в Європу може залишитися лише “Турецький потік”.

Згідно з розрахунками ОЕСР вторгнення РФ в Україну коштуватиме світовій економіці 2.8 трлн доларів США виробничих втрат до кінця 2022 року. Сума може зрости, якщо сувора зима призведе до раціонування енергоресурсів в Європі. Ескалація війни призвела до порушення ланцюгів постачань, дефіциту продуктів та інших товарів, а також до нестабільності фінансових ринків по всьому світу. 

Згідно з прогнозом ЄБРР скорочення економіки України через війну становитиме 30% у 2022 році. Прогноз на 2023 рік переглянуто в гіршу сторону – замість 25% зростання тепер прогнозується лише 8%.

Сенат США підтримав тимчасове фінансування України на суму понад 12 млрд дол. США нової допомоги у відповідь на запит адміністрації Дж. Байдена. Така допомога Україні передбачена з 1 жовтня та до кінця 2022 календарного року.

ПОЛІТИЧНІ ТА ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ

Міжнародна спільнота продовжує реагувати на проведення РФ фіктивних «референдумів» на тимчасово окупованих територіях України. 27 вересня відбулося засідання Ради Безпеки ООН з цього питання. Президент України Володимир Зеленський виступив на засіданні в режимі відеозвернення, закликавши світ зробити рішучі кроки, щоб зупинити ядерний шантаж Росії, її геноцид в Україні та спроби анексії тимчасово окупованих територій. 

Володимир Зеленський зустрівся з міністеркою закордонних справ Франції Катрін Колонні, яка перебувала з візитом в Києві. Президент поінформував міністерку про ситуацію на фронті. Також сторони обговорили збільшення військової підтримки, посилення санкційного тиску на РФ та розслідування злочинів російських військових. В свою чергу, Катрін Колонні запевнила, що Франція продовжить підтримувати територіальну цілісність України і ніколи не визнає псевдореферендуми, організовані Росією на тимчасово окупованих територіях.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Сторони обговорили актуальну ситуацію на фронті та подальшу підтримку України державами-членами Альянсу.  Цього тижня Президент України також переговорив з приводу невизнання псевдореферендумів з федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом, Прем’єр-міністеркою Великої Британії Ліз Трасс,  Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Крім цього, Зеленський провів перемовини з генсекретарем ООН Антоніу Гутеррешем та з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом про ядерну безпеку в контексті ситуації на Запорізький АЕС.

Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель засудив проведення незаконних “референдумів” на окупованих територіях України і фальсифікацію їх результатів. У свою чергу, члени нижньої палати канадського парламенту одностайно засудили “псевдореферендуми”, організовані окупаційними силами РФ в Україні. Вони оголосили, що ніколи не визнають їх легітимність. Також депутати Європейського парламенту виступили зі спільною заявою, де зауважили, що спроба Росії легітимізувати окупацію та анексію територій Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей є подальшою небезпечною ескалацією війни. 

США анонсували новий пакет військової допомоги для України сумою в 1,1 млрд дол. США. Кошти підуть на посилення спроможностей українських Збройних сил у середньостроковій та довгостроковій перспективі завдяки закупівлі нової техніки. Зокрема, пакет передбачає надання додаткових 18 систем HIMARS, 150 броньованих багатоцільових машин, 150 тактичних машин для буксирування артилерії та іншу техніку. Крім того, Німеччина повідомила, що в рамках військової допомоги передасть Україні чотири системи протиповітряної оборони IRIS-T, 10 систем для наведення мостів і вантажні причепи для перевезення важкого озброєння.

У відповідь на фіктивні референдуми, які Росія організувала на окупованих територіях чотирьох регіонів України з порушенням міжнародного права, світ продовжує чинити економічний тиск на РФ. Першою санкції проти Росії за проведення так званих референдумів запровадила Велика Британія. Нові санкції стосуються російських посадовців, яких Кремль відправив на окуповані території для проведення незаконного голосування. Європейська комісія запропонувала восьмий пакет санкцій, який передбачає посилення боротьби з обходом санкцій, формування правової основи для обмеження цін на російську нафту та нові обмеження на торгівлю. Тепер новий пакет санкцій мають погодити держави-члени в Раді ЄС. Євросоюз також розширить географічне охоплення санкцій, які застосовуються щодо окупованого Криму, на всі тимчасово непідконтрольні території України. Це зокрема передбачає заборону на імпорт до ЄС продуктів, що походять із Криму чи Севастополя. До запровадження нових санкцій доєдналася також і Канада.

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.