Ситуація станом на 8:00 27.03.2023 р.
- Російські війська продовжують спроби оточити Бахмут та Авдіївку, але не мають суттєвих успіхів. ЗСУ тримають лінію фронту та завдають значних втрат противнику.
- Російське командування переглянуло стратегію повітряних ударів по території України, концентруючи зусилля на менших за масштабами, проте частіших атаках по логістичній та військовій інфраструктурі замість широкомасштабних ударів по об’єктам енергетики.
- Український парламент збільшив видатки на оборону у державному бюджеті на близько $14,5 млрд. Державні видатки на безпеку і оборону у 2023 р. становитимуть більше $43 млрд.
- Володимир Путін заявив, що Росія розмістить тактичну ядерну зброю в Білорусі, і порівняв це з розміщенням США своєї зброї в Європі. Москва не планує передавати контроль над своїми озброєннями Мінську.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
Російські війська продовжують наступ на східному напрямку. Найгарячішою точкою фронту залишається Бахмут. Водночас на цій ділянці фронту виснажені тривалими бойовими діями російські війська втрачають наступальний порив. Спостерігається посилення російських атак в районі Авдіївки.
Українські військові готуються до контрнаступу. Президент України Володимир Зеленський відзначив, що наразі їм все ще не вистачає озброєння та боєприпасів для його початку.
В той же час ЗСУ наносять удари по російській військовій та логістичній інфраструктурі, намагаючись зірвати забезпечення російських підрозділів. Протягом минулого тижня зафіксовано кілька ударів по території тимчасово окупованого Криму. В ніч на 21 березня було здійснено атаку дронів-камікадзе на Джанкой – важливий залізничний вузол, через який здійснюється постачання військового спорядження військам РФ, розташованим на півдні України. В ніч на 22 грудня було здійснено атаку гавані Севастополя із застосуванням морських БПЛА. Також в районі міста було зафіксовано вибух 24 березня.
В умовах провалу кампанії з виведення з ладу української енергетичної системи російське командування змінило тактику ударів по території України. Їх пріоритетною ціллю стає система логістики ЗСУ. Замість масштабних атак війська РФ вдаються до локальних операцій, які проте здійснюються з вищою інтенсивністю. На півночі вони використовують для ударів по Сумщині плануючі бомби – власний аналог американських боєприпасів JDAM-ER. На південному напрямку для запусків ракет по Одесі застосовується тактична авіація. Ввечері 21 березня внаслідок ракетного удару по місту постраждав монастир УПЦ МП; 4 людей отримали поранення. Повторну атаку було здійснено ввечері 23 березня – проте обидві ракети були збиті силами ППО.
В ніч на 22 березня війська РФ здійснили удар території України, застосовуючи дрони-камікадзе. Українська протиповітряна оборона збила 16 з 21 задіяних в атаці дронів. В результаті атаки був пошкоджений гуртожиток на території Київської області; 7 людей загинули, ще 9 осіб отримали поранення. Також зазнав пошкоджень об’єкт інфраструктури на Житомирщині. В ніч на 24 березня ціллю чергової атаки дронів-камікадзе став Кривий Ріг на Дніпропетровщині.
Тривають обстріли Запорізької області та самого Запоріжжя. Внаслідок удару РСЗВ по цьому місту 22 березня загинула 1 людина, ще 33 особи (в т.ч. 3 дітей) отримали поранення.
На інших напрямках не припиняються обстріли цивільної інфраструктури, що також призводить до жертв серед цивільного населення. Зокрема, за останній тиждень втрати мирних мешканців на Донеччині становили 17 людей вбитими та 22 людини пораненими; на Херсонщині – 5 людей вбитими та 26 людей пораненими. Внаслідок обстрілів прикордонних районів Чернігівщини 24 березня загинула 1 людина. На Дніпропетровщині в районі Нікополя отримав поранення щонайменше 1 мирний мешканець. Тривають обстріли Харківської області.
Актуальною залишається мінна загроза. На Херсонщині внаслідок підриву на мінах 26 березня отримали поранення 4 мирних мешканців; на Харківщині в результаті підриву на мінах впродовж тижня 1 людина загинула, ще 1 мирний мешканець отримав поранення.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ
24 березня голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда Богнер презентувала доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні за період серпня 2022 – січня 2023 рр. У рамках цього була представлена тематична доповідь щодо поводження з українськими та російськими військовополоненими, де відповідальність за порушення у відповідній сфері була покладена на “обидві сторони конфлікту”. Зокрема, шляхом опитування військовослужбовців з обох сторін було зафіксовано страти військовополонених, які відбувалися здебільшого на перших етапах затримання та допиту. При цьому українська сторона надала ООН безперешкодний доступ до офіційних місць інтернування російських військовополонених у той час, як РФ продовжує відмовляти в отриманні такого доступу. В МЗС України заявили, що вважають неприйнятним покладання відповідальності на жертву агресії.
Верховна Рада України ухвалила зміни до державного бюджету, якими видатки на оборону збільшуються на 537 млрд грн ($14,5 млрд). Основні витрати будуть спрямовані на грошове забезпечення, харчування військовослужбовців, виробництво і закупівлю БПЛА.
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що створення демілітаризованої зони довкола Запорізької атомної електростанції більше не розглядається через складнощі верифікації цього процесу.
23 березня у Гаазі була підписана угода про відкриття представництва Міжнародного кримінального суду в Україні. Відповідний крок передбачає запуск розслідувань воєнних злочинів, злочинів проти людяності та актів геноциду на території України через вторгнення РФ.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
Міжнародні партнери продовжують посилювати оборонні потужності України, надаючи нові пакети військової допомоги. США оголосили про виділення нового пакету допомоги Україні у сфері безпеки й оборони на суму 350 мільйонів доларів США, в який увійшли ракети для HIMARS, 155-мм снаряди, міномети, антирадарні ракети HARM, комплекси протитанкової зброї АТ-4, обладнання для розмінування, патрульні катери та інша зброя. Крім того 20 березня Міністри закордонних справ і оборони Європейського Союзу погодили план спільної закупівлі боєприпасів, який передбачає постачання Україні 1 мільйона снарядів.
Фінляндія затвердила 14-й пакет оборонної підтримки України на суму 161 млн євро, що включає три танки для розмінування Leopard 2R та інше важке озброєння і боєприпаси. Парламент Швеції ухвалив рішення щодо передачі Україні військової допомоги на максимальну суму 6,2 млрд шведських крон (близько 550 млн доларів), що передбачає передачу танків, артилерійських систем типу Archer та Robot 97, а також боєприпасів. Велика Британія передасть Україні бронебійні снаряди зі збідненим ураном, які мають високу ефективність для ураження танків і бронетехніки. В свою чергу Німеччина надасть Україні інженерні броньовані машини DACHS, кулемети MG3 для танків, запчастини для танків Leopard 2, БМП Marder та системи виявлення дронів.
23 березня у Брюсселі пройшов саміт ЄС, на якому лідери Євросоюзу ухвалили резолюцію та підтримали ініціативу щодо створення нового Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії РФ проти України у Гаазі, а також висловили підтримку української Формули миру.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою, який перебував з візитом в Києві, лідери підписали Спільну заяву про особливе глобальне партнерство між Україною та Японією. Глава держави також провів переговори з делегацією Світового банку на чолі з віце-президентом у справах регіону Європи та Центральної Азії Анною Б’єрде.
Президент України протягом тижня провів телефонні розмови з президентом Чилі Габрієлем Боричем, з Прем’єр-міністром Ірландії Лео Варадкаром, з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте та з федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.