Російсько-українська війна (дайджест) – 19-25 червня 2023 р.

Ситуація станом на 8:00 26.06.2023 р.  

  • ЗСУ продовжують атаки на кількох напрямках, досягаючи тактичних успіхів. Проте наразі російський фронт не прорвано. Навіть непередбачувані події в РФ (заколот на чолі з Пригожіним 23-24 червня) поки що не дестабілізували оборону російських військ. 
  • Українські війська наносять удари по логістичних маршрутах супротивника, які ведуть з Криму на територію Херсонської та Запорізької областей. Російські війська намагаються завадити цьому за рахунок атак проти українських військових аеродромів, спрямовуючи зусилля на знищення потенціалу українських ВПС. 
  • Володимир Зеленський заявив про ймовірну підготовку Росією теракту на Запорізькій атомній станції з метою зупинки наступальної операції українських військ. 25 червня він обговорив загрози на ЗАЕС із президентом США Джо Байденом, прем’єром Канади Джастіном Трюдо і президентом Польщі Анджеєм Дудою.
  • У Лондоні 21-22 червня відбулась Конференція щодо відбудови України. Європейський Союз пообіцяв покрити 45% усіх потреб України у фінансуванні до 2027 року, що становить приблизно 50 млрд євро.

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

Українські війська продовжують атаки на кількох напрямках в Донецькій та Запорізькій областях. Вони змогли просунутися вперед в районі Бахмута. Під Донецьком їм вдалося покращити тактичні позиції, звільнивши території, що перебували в окупації з 2014 року.  Водночас ЗСУ відбили російські контратаки на території Луганської області – в районі Кремінної

ЗСУ наносять удари по ключових логістичних маршрутах супротивника на південному напрямку, а також складам зі зброєю. Зокрема, було уражено Чонгарський міст, а також старий міст через Сиваш, що ускладнило забезпечення російських військ в Херсонській та Запорізькій областях. Окрім цього тривають удари по базах російських військових на тимчасово окупованих територіях. 

Через заколот, здійснений на території Росії бойовиками т.зв. “ПВК Вагнера” під керівництвом Євгенія Пригожина, спостерігається перебазування окремих російських підрозділів з території України (“вагнерівців” та “кадирівців”). Водночас наразі події в РФ 23-24 червня не вплинули на загальну стійкість російської оборони. 

Російське командування намагається зірвати наступ ЗСУ, завдаючи удари по тилових районах України. В ніч на 20 червня по території України було нанесено масований удар із застосуванням дронів-камікадзе, які були спрямовані на Київ та Львів, де отримав пошкодження об’єкт критичної інфраструктури. Окрім цього було нанесено ракетний удар по Запоріжжю та передмістям. Наступної ночі дронами було атаковано Хмельниччину. В ніч на 22 червня було нанесено ракетний удар по Дніпропетровщині. В ніч на 23 червня російські війська нанесли ракетний удар по військовому аеродрому в Хмельницькій області, проте українські військові повідомили про знищення всіх 13 ракет. 

В ніч на 24 червня по території України було здійснено наймасштабнішу за останній час ракетну атаку, в рамках якої було задіяно понад 50 ракет. Більшість з них була знищена українською протиповітряною обороною. Водночас падіння уламків ракети в Києві призвело до загибелі 3 мирних мешканців, 11 людей отримали поранення. В Дніпрі в результаті атаки постраждали приватні житлові будинки, 11 людей отримали поранення. 

Протягом тижня втрати мирних мешканців в прифронтових та прикордонних областях України становили щонайменше: в Донецькій області – 6 людей загиблими та 20 людей пораненими; в Херсонській області – 6 людей загиблими та 31 людину пораненими. В Харківській області 7 людей отримали поранення внаслідок обстрілів та підриву на мінах. На території Сумщини загинула щонайменше 1 людина, 3 осіб отримали поранення. 

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Під час відеозвернення 22 червня Президент України В. Зеленський повідомив про ймовірну підготовку Росією теракту на Запорізькій атомній станції, що може призвести до викиду радіації. До цього про таку загрозу заявив очільник Головного управління розвідки К. Буданов, повідомивши про замінування російськими окупаційними військами охолоджувача на ЗАЕС.

Триває процес повернення українських військовополонених, вивезених на початку червня з РФ до Угорщини без інформування щодо цього української сторони. Станом на 23 червня, Україна повернула 5 із 11 українських військовослужбовців. За даними МЗС України, умови перебування українських полонених в Угорщині не дозволяють говорити про їх вільний статус, і з ними не вдається встановити прямий контакт попри неодноразові вимоги допустити до військових українського консула. Відповідні дії Угорщини розцінюються українською стороною як ставлення під сумнів положень міжнародного гуманітарного права та Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За попередніми оцінками, внаслідок підриву російськими військами Каховської ГЕС загинуло понад 500 мешканців тимчасово окупованих Олешок на лівому березі Херсонської області. Російські збройні сили відмовляли в евакуації місцевим жителям через відсутність у них російських паспортів.

За даними прем’єр-міністра України Д.Шмигаля, через російське повномасштабне вторгнення Україна втратила близько 3,5 млн робочих місць; понад 4,5 млн жителів виїхали за кордон.

НАК «Нафтогаз України» і п’ять компаній групи подали позов до Окружного суду США про підтвердження рішення Арбітражного трибуналу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі щодо стягнення з РФ 5 млрд доларів компенсації за збитки і втрачене майно в Криму.

За повідомленням Міністерства економіки України, Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (MIGA) Групи Світового банку розпочало надання гарантій страхування воєнних ризиків в Україні. Першим таким проєктом стала угода між MIGA і німецьким банківським холдингом ProCredit про збільшення гарантії з 17,1 до 40,85 млн євро. Проєкт буде реалізовуватися із залученням Трастового фонду підтримки реконструкції та економіки України.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА 

21-22 червня у Лондоні пройшла міжнародна Конференція щодо відбудови України (Ukraine Recovery Conference), а також відбулося засідання Міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України. У заході взяла участь українська делегація на чолі з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. За результатами конференції вдалося залучити додаткові фінансові ресурси на відбудову України, сформувати коаліцію бізнесу для інвестицій, посилити координацію з міжнародними партнерами. Крім того, на полях заходу, Прем’єр-міністр України провів переговори з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном та  із Прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком. Також президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз покриє 45% усіх потреб України у фінансуванні до 2027 року, що становить приблизно 50 млрд євро. Фінансування здійснюватиметься у вигляді європейських грантів, кредитів, а також за рахунок заморожених раніше російських активів.

В рамках конференції міжнародні партнери та організації оголосили про виділення нової фінансової допомоги для відновлення України. Зокрема, Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак анонсував нову програму підтримки в розмірі 3 млрд фунтів на наступні три роки, а також оголосив про нову програму страхування військових ризиків для сприяння відновленню України. Європейський інвестиційний банк розпочне новий портфель проектів для відбудови України на 840 млн євро. Світовий банк і донори виділили Україні додаткові 1,76 млрд доларів на відновлення. Німеччина виділить додаткові 381 млн євро на гуманітарну допомогу в 2023 році. США нададуть Україні $1,3 мільярда доларів фінансової допомоги, яка буде спрямована на енергетичні та інфраструктурні потреби. Крім того, Парламент Данії схвалив план військової допомоги Україні на 2,95 млрд євро у період 2023-2028 рр. Австралія надасть новий пакет військової допомоги Україні вартістю 110 млн доларів.

Рада Європейського союзу ухвалила 11 пакет економічних та індивідуальних санкцій проти Росії, спрямованих на посилення наявних обмежень ЄС і припинення їхнього обходу. Рада ЄС внесла ще 87 компаній до переліку суб’єктів, які безпосередньо підтримують ВПК Росії у війні проти України. Також розширено список заборонених товарів, заборонено транзит через територію Росії більшої кількості товарів і технологій.

В свою чергу, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Політичні наслідки агресії рф проти України», в якій підтримала вступ України до НАТО та українську Формулу миру. 

Цього тижня Президент України Володимир Зеленський провів телефонні розмови з президентом США Джозефом Байденом, з прем’єр-міністрами Нідерландів і Данії Марком Рютте та Метте Фредеріксен, а також  з президентом Світового банку Аджаєм Бангою, з Прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком. Лідери обговорили оборонні потреби України, подальшу співпрацю щодо розширення спроможностей України та реалізацію Формули миру.

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.