Російсько-українська війна (дайджест) – 26 червня – 2 липня 2023 р.

Ситуація станом на 8:00 03.07.2023 р.  

  • ЗСУ продовжують наступальні операції на кількох ділянках фронту, розхитуючи російську оборону.
  • Російські війська 27 червня нанесли удар балістичними ракетами по центру Краматорська, в результаті загинули 13 мирних мешканців, понад 60 осіб отримали поранення. 
  • У відповідь на розташування Росією ядерної зброї на території Білорусі прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Варшава готова взяти участь у програмі ядерного стримування НАТО Nuclear Sharing. Згідно інформації командувача Об’єднаних сил ЗСУ Сергія Наєва, до Білорусі ядерну зброю поки що не перекинуто, тільки її носії.

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

ЗСУ продовжують контрнаступальні операції на кількох напрямках, намагаючись таким чином розхитати підготовлену оборону російських військ. Українські підрозділи досягли тактичного успіху в районі Бахмута, просуваючись вперед на південь від міста (район Кліщіївки та Курдюмівки). Це створює загрозу оточення російських підрозділів в самому Бахмуті. Також ЗСУ просунулись вперед в районі Великої Новосілки, звільнивши село Рівнопіль на Донеччині. Український підрозділ зміг зайняти невеликий плацдарм на лівому березі Дніпра в районі Херсона, змушуючи російське командування тримати в цьому районі додаткові сили. Окрім цього, тривають удари по тиловій інфраструктурі російської армії (зокрема, в Мелітополі та Бердянську – ключових містах для забезпечення угруповання російських військ на південному напрямку). 

Російські війська продовжують завдавати удари по території України. Зокрема, вдень 27 червня було нанесено ракетний удар по Кременчуку (Полтавська область); в ніч на 2 липня дрони застосовувались в напрямку Києва, проте були збиті протиповітряною обороною. У ніч на 3 липня 13 “Шахедів” було збито в південних та східних регіонах.

Російське командування протягом тижня концентрувалось на ударах по прифронтових областях України. Російські війська продовжують атакувати цивільну інфраструктуру, що призводить до жертв серед мирних мешканців. Найкривавішим за останній час став ракетний удар по центру Краматорська ввечері 27 червня. Ракета потрапила в кафе, в результаті загинули 13 людей, 65 осіб отримали поранення. Під ударом опинились члени колумбійської делегації журналістів та політиків, які приїхали в Україну для ознайомлення з ситуацією. 

Внаслідок інших дій російських військ на території Донецької області протягом тижня загинули 9 людей, 21 особа отримали поранення. Втрати мирних мешканців на Херсонщині за тиждень становили 3 людей загиблими та 22 особи пораненими. На Харківщині 3 людей загинули та 5 осіб отримали поранення. На території Запорізької області загинули щонайменше 2 людини, 7 осіб отримали поранення. 

Ситуація в районі Запорізької АЕС залишається складною. Існують ознаки, що російське командування готується здійснити теракт на станції. Про підготовку такої операції свідчить евакуація частини представників російської адміністрації з об’єкта. Про актуальність загрози повідомляють Президент України Володимир Зеленський та керівник ГУР Міноборони України Кирило Буданов. Водночас в США уважно стежать за ситуацією, проте наразі не бачать ознак неминучого підриву станції. 

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ

У новому звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини «Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу РФ на Україну» зазначається про 864 задокументованих випадків свавільних затримань, здійснених РФ в Україні в період з 24.02.2022 року до 23.05.2023 року. З них понад 91% цивільних осіб вказували на тортури і жорстоке поводження з боку російської сторони. Також у звіті згадується про 75 задокументованих випадків свавільного затримання українськими силами безпеки, переважно осіб, підозрюваних у кримінальних злочинах, пов’язаних з конфліктом. При цьому в документі наголошується на наданні Україною (на відміну від РФ) повного доступу до затриманих осіб. Таким чином, як зазначає звіт, кількість і характер справ в Україні та РФ не можуть бути порівнювані один з одним. В Офісі омбудсмена України заявили, що описані порушення української стороною щодо затримання цивільних осіб є сумнівними та потребують підтвердження.

За даними російського видання “Важные истории”, з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну РФ незаконно депортувала від 4,4 до 19,5 тис. українських дітей на свою територію. При цьому більше 1100 дітей, депортованих з України, було віддано під так звану попередню опіку в російські сім’ї (ця цифра втричі більша за ту, яку російська окупаційна влада оголошувала публічно). 

Попередні спільні оцінки KSE Institute, Мінекономіки та Мінвідновлення свідчать про те, що підрив російськими військами Каховської ГЕС завдав Україні щонайменше 2 млрд доларів прямих збитків. З них майже половину (950 млн доларів) складають збитки, завдані житловому фонду та житлово-комунальному господарству, передусім на лівому березі Херсонської області. Також майже третину всіх збитків (624 млн доларів) складають втрати для українського енергетичного сектору.

РФ повністю зупинила реєстрацію вантажів в рамках Чорноморської зернової ініціативи з 26 червня. Наразі 29 суден з 1,4 млн тонн продовольства заблоковані в територіальних водах Туреччини. За 11 місяців в рамках ініціативи 45 країн отримали 32,5 мільйона тонн продовольства, ще 25 мільйонів тонн за оцінками українського уряду не вдалося експортувати через затримки РФ. Росія анонсувала припинення зернової угоди з 17 липня 2023 р.

Кабінет міністрів призначив новим генеральним директором “Укроборонпрому” Германа Сметаніна. Одночасно було оголошено, що замість державного концерну “Укроборонпром” (63 державні та казенні підприємства-виробники зброї) створено акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість”, яке буде керуватись згідно стандартів корпоративного управління.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА 

29-30 червня у Брюсселі пройшов черговий саміт Європейського Союзу.  Основним питанням порядку денного саміту була ситуація в Україні та допомога ЄС у протидії російської агресії та її наслідкам. У роботі саміту ЄС в режимі телеконференції взяв участь Президент України Володимир Зеленський. За результатами саміту глави держав та урядів Європейського Союзу прийняли резолюцію, в якій підтвердили непохитну підтримку України у боротьбі проти російської загарбницької війни. Водночас Рада ЄС погодила рішення збільшити на €3,5 мільярда Європейський фонд миру, що дозволить, зокрема, продовжувати та нарощувати військову допомогу для України.

На літній сесії ПА ОБСЄ 1 липня у Ванкувері ухвалено рішення про створення спеціального комітету з питань України для консультацій між парламентарями 57 країн-учасниць щодо допомоги українцям через вторгнення Росії.

Для посилення оборонних можливостей України міжнародні партнери виділяють все нові пакети військової та економічної допомоги. Уряд Данії надасть пакет військової допомоги Україні на 1,3 мільярда данських крон (понад 170 млн євро), що включає, серед іншого, ракети протиповітряної оборони, машини для розмінування та кошти на закупівлю артилерійських боєприпасів. Сполучені Штати офіційно оголосили про виділення нового пакету військової допомоги Україні у сфері оборони, який сягає $500 мільйонів та передбачає надання ракет для систем Patriot, зенітних комплексів Stinger, ракет для HIMARS, саперного обладнання, снарядів калібру 155 мм і 105 мм тощо. Уряд Австралії надасть Україні новий пакет допомоги на суму 73,5 млн доларів, він включатиме броньовані машини M113, машини спеціального призначення, середні вантажівки тощо. В свою чергу, Болгарія також схвалила рішення про надання Україні нового пакета військової допомоги. Литва придбала дві установки зенітного ракетного комплексу середньої дальності NASAMS, які будуть передані Україні.

Крім того, Світовий банк схвалив виділення Україні кредиту у розмірі 1,5 мільярда доларів під гарантії уряду Японії. Також Україна отримала $1,2 мільярда від Сполучених Штатів Америки та $15 мільйонів від Фінляндської Республіки, грантові кошти надійшли через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку. Гуманітарну допомогу надасть Іспанія, виділивши Україні 55 млн євро на фінансування малих та середніх підприємств і на забезпечення шкіл екологічно чистими енергосистемами.

Міжнародні лідери продовжують здійснювати офіційні візити до України, демонструючи підтримку та солідарність з українським народом. Цього тижня Президент України Володимир Зеленський провів переговори із Прем’єр-міністром Королівства Іспанія Педро Санчесом, під час зустрічі лідери ухвалили спільну декларацію. Варто відзначити той символічний факт, що візит відбувся в перший день головування Іспанії в Раді ЄС. Також глава держави провів двосторонні зустрічі із Президентом Литовської Республіки Гітанасом Наусєдою та із Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою, які перебували цього тижня з візитом у Києві. Крім того, Володимир Зеленський провів зустріч з екс-віце-президентом Сполучених Штатів Америки, сенатором Майком Пенсом та  із членами Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни (до якої зокрема увійшла відома екозахисниця Грета Тунберг).

Цього тижня Президент України Володимир Зеленський провів телефонні розмови з Президентом Гватемали Алехандро Джамматтеї та з Прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.