Ситуація станом на 8:00 25.09.2023 р.
- Ослабивши систему протиповітряної оборони російських військ в Криму, ЗСУ активізували удари по військових об’єктах на території тимчасово окупованого півострова. Найбільшим успіхом для них стало ураження 22 вересня будівлі штабу російського Чорноморського флоту в центрі Севастополя.
- Російські війська відновили атаки по об’єктах енергетичної системи України. Найбільш масштабний за останній час ракетний удар мав місце в ніч на 21 вересня.
- Володимир Зеленський здійснив офіційні візити в США та Канаду, взявши участь в засіданнях 78-ї сесії ГА ООН. Президент України представив план реформи ООН на основі української Формули миру
- Під час візиту президента України в Білий дім була досягнута домовленість про початок спільного американсько-українського виробництва зброї. Також, за повідомленнями численних джерел, Україна є близькою до отримання від США тактичних балістичних ракет ATACMS.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
На фронті тривають важкі позиційні бої. Українські військові продовжують спроби розширити плацдарм навколо Роботиного в Запорізькій області та на південь від Бахмута в Донецькій області.
Протягом тижня ЗСУ, скориставшись ослабленням російської ППО, нанесли кілька потужних ударів по російських військових об’єктах на території тимчасово окупованого Криму. Українські джерела повідомили по ураження 20 вересня командного пункту Чорноморського флоту РФ поблизу Севастополя. Найбільш ефективною стала атака вдень 22 вересня, в результаті якої кілька ракет влучили в будівлю штабу Чорноморського флоту, розташовану в центрі Севастополя. За даними української розвідки, в результаті атаки було нанесено втрати вищому командному складу російського угруповання, яке воює на південному напрямку. Також повідомляється про удар по аеродрому “Саки” в ніч на 21 вересня, та повторні удари по Севастополю наприкінці тижня.
Окрім цього, вдень 18 вересня в Донецьку було уражено одну з будівель, в яких розташовується окупаційна адміністрація. Вранці 19 вересня зафіксовано влучаня в штаб російських військ в районі Мелітополя.
20 вересня було повідомлено про диверсію на російському аеродромі “Чкаловський” у Московській області, в результаті якої було пошкоджено російських літаки та гелікоптер. Ввечері 21 вересня через вибух невідомого походження зникло світло в частині російського міста Тула. 24 вересня зафіксовано атаку БПЛА проти нафтопереробного заводу та адміністративної будівлі в Курську.
Війська РФ активізували атаки проти цивільної інфраструктури України. Ввечері 18 вересня вони завдали ракетного удару по Харкову. В ніч на 19 вересня було завдано ракетних ударів по прифронтових містах в Донецькій області, а також по Кривому Рогу на Дніпропетровщині, да спалахнула пожежа в багатоповерховій будівлі. Паралельно було здійснено атаку західних регіонів України із застосуванням БПЛА. Українські військові повідомили про знищення 27 з 30 застосованих дронів. В результати ураження промислового об’єкту у Львові згоріло 300 тонн гуманітарної допомоги; 1 людина загинула, ще 1 особа отримала поранення. В ніч на 20 вересня атака повторилась. ППО збила 17 з 24 дронів, проте інші влучили в нафтопереробний завод в Кременчуці на Полтавщині.
В ніч на 21 вересня російські війська здійснили масований ракетний обстріл території України. Протиповітряна оборона збила 36 з 43 застосованих ракет. Уламки ракет впали на території трьох районів Києва, в столиці отримали поранення 7 осіб. В результаті ракетного удару постраждав завод PepsiCo у Київській області. У Черкасах було уражено будівлю готелю, 11 людей отримали поранення. Також зафіксовано влучаня на Львівщині та Рівненщині, в останній області було уражено об’єкт енергетичної інфраструктури. Таким чином, після перерви було відновлено удари по українській енергетичній системі. Українські військові вважають, що російські військові наразі ведуть розвідку українських енергетичних об’єктів з метою нанесення в майбутньому потужних ударів по відповідній інфраструктурі.
Ввечері 21 вересня російські війська завдали удару по території Одещини. Вдень 22 вересня ракета влучила у будинок в Кременчуці, в результаті 1 людина загинула, 55 людей отримали поранення. В ніч на 23 вересня знову була здійснена ракетна атака по території Одеської області, паралельно з якою на інших напрямках застосовувались дрони-камікадзе. В результаті на Дніпропетровщині зазнав пошкоджень об’єкт критичної інфраструктури. Чергова атака з використанням дронів-камікадзе та крилатих ракет сталася в ніч на 25 вересня. Під ударом опинилася портова інфраструктура Одещини.
Втрати цивільного населення в результаті російських обстрілів в прифронтових регіонах України становили щонаймеше: в Донецькій області – 9 людей вбитими та 35 людей пораненими; в Херсонській області – 15 людей вбитими та 41 людину пораненими; в Харківській області – 6 людей вбитими та 5 людей пораненими. 1 людина загинула внаслідок підриву на міні в Київській області.
20 вересня поблизу румунського узбережжя зафіксовано вибух на вантажному судні, яке слідувало за маршрутом під прапором Того. Ймовірно, причиною став підрив на міні.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ
18 вересня у Міжнародному суді ООН у Гаазі поновилися слухання за позовом України проти Росії. Україна позивається через хибне трактування Росією Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Російська сторона використала звинувачення в «геноциді щодо російськомовного населення» як одне з виправдань для нападу на Україну 24 лютого 2022 року. У відповідь на це ще 26 лютого 2022 року Україна звернулася до Міжнародного суду в Гаазі з метою доведення факту того, що військова інтервенція Росії не має жодних правових підстав і ґрунтується на безпідставних звинуваченнях у геноциді. На підтримку України в суді до справи долучилися ще 32 держави, серед яких – члени ЄС, Канада, Австралія та Нова Зеландія.
Україна подала вимоги до Світової організації торгівлі (СОТ) про проведення консультацій із Словаччиною, Польщею та Угорщиною через їх відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію попри відповідне рішення Єврокомісії від 15 вересня. У відповідь на звернення України до СОТ Польща, Угорщина і Словаччина відмовилися брати участь в роботі Координаційної платформи Європейської комісії щодо українського зерна. Також держави виступили проти пропозиції України, внесеної до Єврокомісії, щодо можливого механізму контролю експорту агротоварів до ЄС. Український уряд запропонував сусіднім державам компромісний сценарій щодо експорту зерна, представивши Єврокомісії механізм контролю за експортом 4 груп агротоварів з України з верифікацією та погодженням від Міністерства економіки України. 21 вересня міністри сільського господарства Словаччини та України домовилися про створення системи ліцензування торгівлі зерном, що дозволить зняти заборону на імпорт української агропродукції в Словаччину, коли система буде створена. У свою чергу, Україна погодилася відкликати скаргу в СОТ проти Словаччини.
У зв’язку з тим, що Польща ввела додаткову заборону на ввезення українських круп і борошна, Україна заявила, що буде змушена вжити заходів у відповідь та заборонити імпорт фруктів та овочів із Польщі (запроваджені заходи польської сторони здатні вплинути на значну частину українського експорту). У відповідь на це Польща висловила готовність розширити заборону на ввезення продукції з України, якщо Київ «буде ескалювати конфлікт». При цьому, за словами заступника міністра економіки і торгового представника України Тараса Качки, Україна сподівається не запроваджувати торговельне ембарго проти Польщі, і наразі чекає на реакцію польської сторони на запропонований Україною механізм спільного контролю над зерновими продуктами. Тим часом президент Польщі Анджей Дуда заявив, що польський уряд створив спеціальні транзитні коридори для експорту українського зерна до тих країн, які його потребують.
18 вересня Туреччини з порту Одеса прибуло перше судно Joseph Schulte з 30 тис. тонн вантажу, яке скористалося українським чорноморським коридором після виходу РФ із зернової ініціативи. Друге судно Aroyat з 17,6 тис тонн української пшениці для Єгипту прибуло до Туреччини 24 вересня з українського порту Чорноморськ, також скориставшись тимчасовим коридором через Чорне море.
За даними Державної служби статистики України, реальний валовий внутрішній продукт держави у другому кварталі цього року зріс на 19,5% порівняно з другим кварталом минулого року. Також Кабінет Міністрів очікує зростання ВВП України цього року на рівні 3-4%, відзначаючи покращення ситуації в промисловості.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
Цього тижня Президент України Володимир Зеленський здійснив офіційні візити до США та Канади. У Нью-Йорку глава держави виступив на загальних дебатах 78-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, а також взяв участь у відкритих дебатах Ради Безпеки ООН на тему «Дотримання принципів та цілей Статуту ООН через ефективну багатосторонність: підтримання миру та безпеки України». Президент України запропонував реформувати діяльність ООН використовуючи, як основу, українську Формулу миру. У межах участі в засіданні Генасамблеї Володимир Зеленський провів переговори з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем, з Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом, з Президентом Республіки Чилі Габріелем Боричем, із Прем’єр-міністром Держави Ізраїль Біньяміном Нетаньягу, із Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, з Президентом Республіки Кенія Вільямом Руто, з Президентом Південно-Африканської Республіки Сирілом Рамафосою, з Президентом Бразилії Луїсом Інасіо Лулою да Сілвою, а також зі спеціальним представником Президента США з відновлення України Пенні Пріцкер. Під час перемовин лідери обговорили поточну ситуацію на лінії фронту, перспективи поновлення роботи Чорноморської зернової ініціативи, забезпечення стабільності продовольчих ринків та експорту, посилення протиповітряної оборони для захисту цивільної інфраструктури, співпрацю в межах ООН та на інших міжнародних майданчиках.
Також Президент України провів багатосторонню зустріч із Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом та Віце-прем’єр-міністром, міністром закордонних справ Республіки Болгарія Марією Габріель, з метою обговорення вільного доступу української аграрної продукції на ринок Європейського Союзу. Крім того, під час зустрічі глави Української держави з Прем’єр-міністром Республіки Албанія Еді Рамою було підписано Спільну декларацію між країнами щодо євроатлантичної інтеграції України. Водночас, за підсумками перемовин, Німеччина прийме наступну конференцію з питань відновлення України у червні 2024 року.
У межах робочого візиту до Сполучених Штатів Америки Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом США Джозефом Байденом, обговоривши оборонну підтримку України, двосторонні безпекові домовленості, розширення можливостей для експорту української агропродукції та реалізацію Формули миру. За повідомленням авторитетних джерел, вагомим результатом переговорів є рішення Джозефа Байдена надати Україні далекобійні високоточні ракети ATACMS. Крім того, глава держави обговорив із міністром оборони США Ллойдом Остіном постачання артилерійських систем, засобів дальнього ураження та посилення української протиповітряної оборони. У присутності Президента України в США було підписано меморандум, що закріплює співпрацю в напрямку реалізації проектів у оборонно-промисловому секторі, енергетиці та щодо відбудови України. Також Володимир Зеленський зустрівся зі спікером Палати представників Конгресу США Кевіном Маккарті, лідером Демократичної партії в Палаті представників США Хакімом Джефрісом, та провів переговори з найвпливовішими американськими підприємцями й керівниками найбільших фондів.
У межах робочого візиту до Канади Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, під час якої сторони підписали оновлену Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, а також обговорили розмінування українських територій, посилення оборонних можливостей України, збільшення санкційного тиску на РФ та реалізацію Формули миру. Крім того, Володимир Зеленський переговорив з Генерал-губернаторкою Канади Мері Саймон, виступив на урочистому засіданні парламенту Канади та зустрівся з представниками громадськості Канади.
На зворотному шляху до України Президент України Володимир Зеленський провів незаплановану зустріч із Головою Суверенної Ради Республіки Судан Абдель Фаттахом аль-Бурганом, обговоривши безпекові виклики, зокрема діяльність незаконних збройних формувань, фінансованих Росією, та питання глобальної продовольчої безпеки.
США оголосили про черговий пакет військової допомоги Україні вартістю 325 млн доларів, що включає ракети AIM-9M для протиповітряної оборони, додаткові боєприпаси для HIMARS, системи протиповітряної оборони Avenger, артилерійські снаряди, включаючи касетні, боєприпаси та інше обладнання. В свою чергу, Канада прийняла рішення протягом трьох років додатково виділяти на оборонну допомогу Україні 650 млн канадських доларів (близько 482 млн дол США) та надаватиме інструкторів для тренування українських пілотів на винищувачах F-16. Крім того, Канада анонсувала запровадження нових санкцій за причетність окремих фізичних та юридичних осіб до організованої та підтримуваної Кремлем незаконної та насильницької масової депортації українських дітей, а також причетних до розповсюдження російської дезінформації та ядерного сектору РФ.
19 вересня на базі ВПС США «Рамштайн» у Німеччині пройшла 15-та зустріч Контактної групи з питань оборони України, в якій взяли участь представники 54 держав. Вперше на заході був присутній Рустем Умєров як новий глава Міністерства оборони України. На засіданні було оголошено про запуск ІТ-коаліції, яка зосереджена на створенні єдиної цифрової екосистеми бойового управління та управління оборонними ресурсами для Сил оборони, також було започатковано ініціативу створення Capabilities Coalition (коаліція спроможностей), головною метою якої буде підготовка Сил оборони України майбутнього. Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що на сьогодні міжнародні партнери виділили Україні прямої оборонної допомоги на понад 76 млрд доларів.
У рамках засідання “Рамштайну” країни-учасниці оголосили про передачу Україні нових пакетів військової допомоги для посилення оборонних можливостей. Німеччина передала черговий пакет військової допомоги Україні вартістю 400 мільйонів євро, зокрема термінали SatCom, антенний підсилювач, броньовані машини MRAP, надводні дрони, снаряди різних калібрів, ракети АТ2, системи розмінування, вантажівки Zetros. Швеція передала в Україну партію танків Stridsvagn 122 (модернізовані Leopard 2A5). Литва надасть Україні системи підриву, радари морського огляду та боєприпаси до протитанкового гранатомета Carl Gustaf. Велика Британія надасть Україні десятки тисяч артилерійських снарядів до кінця року. Албанія передала Україні американські колісні бронетранспортери M1224 MaxxPro MRAP та 82-мм мінометні снаряди. Латвія передасть Україні новий пакет військової допомоги, зокрема додаткові міномети, системи ППО та боєприпаси великого калібру. Норвегія передасть Україні близько 50 гусеничних вантажівок NM199 (або M548), які призначені для доставки вантажів у райони, де немає доріг. Іспанія надасть новий пакет військової та гуманітарної допомоги для України, зокрема передасть бронетранспортери, пускові установки, ракети для протиповітряної та протикорабельної оборони та машини швидкої допомоги. Данія передасть 15 модернізованих танків Т-72ЕА і 30 Leopard 1. Крім того, Чехія, Данія та Нідерланди уклали угоду, яка дозволить надалі постачати в Україну переважно чеську зброю за фінансової підтримки Данії та Нідерландів (постачання додаткових танків, гаубиць, стрілецької зброї, бойових машин піхоти, засобів протиповітряної оборони тощо).
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.