Ситуація станом на 8:00 18.09.2023 р.
- Українські військові інтенсифікували атаки проти кораблів російського флоту в Чорному морі та російських військових об’єктів на території тимчасово окупованого Криму. Найуспішнішою стала ракетна атака по Севастополю в ніч на 13 вересня, в результаті якого отримали пошкодження російські великий десантний корабель та підводний човен.
- ЗСУ в районі Бахмута звільнили стратегічно важливі села Кліщіївка та Андріївка.
- Володимир Путін і Кім Чен Ин зустрілися на російсько-північнокорейському саміті. Пхеньян може поставити Москві боєприпаси в обмін на технології створення міжконтинентальних балістичних ракет, атомних підводних човнів і військових супутників-розвідників.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
ЗСУ продовжують наступальні операцій. В південь від Бахмута вони звільнили стратегічно важливі села Андріївка та Кліщіївка. Також продовжуються бойові дії на території Запорізької області. Російські джерела повідомляють про активізацію українських військ на плацдармі на лівому березі Дніпра під Херсоном.
Головне управління розвідки Міністерство оборони України підтвердило проведення операції щодо відновлення контролю за газо- та нафтовидобувними платформами в північно-західній частині Чорного моря (так звані “Вишки Бойка”). Ці об’єкти використовувались Росією для спостереження за відповідним регіоном, відіграючи важливу роль в забезпеченні протиповітряної оборони позицій в Криму.
Втрата контролю за об’єктами ймовірно спростила проведення операцій ЗСУ проти військових об’єктів РФ на території тимчасово окупованого Криму. В ніч на 13 вересня українська авіація завдала ракетного удару по Севастополю. В результаті були уражені та виведені з ладу великий десантний корабель “Мінськ” та підводний човен “Ростов-на-Дону”. Останній є носієм ракет “Калібр”, відтак його пошкодження знижує спроможності російських військ щодо нанесення ударів по території України. В ніч на 14 вересня було нанесено удар по позиціям російської протиповітряної оборони в районі Євпаторії. Ввечері 17 вересня зафіксовано вибухи в районі мису Фіолент поблизу Севастополя, де розташовується російська база.
Також повідомляється про знищення російського патрульного катера в акваторії Чорного моря, та атаки проти кількох кораблів російського військово-морського флоту, здійснених із використанням дронів. Українські джерела повідомляють про можливе пошкодження малого ракетного корабля на повітряній подушці “Самум”.
Російські війська продовжують завдавати удари по території України. В ніч на 13 вересня дронами було атаковано портову інфраструктуру на Одещині. Українські військові повідомили про збиття 32 з 44 БПЛА. В результаті атаки було пошкоджено адміністративні будівлі, склади для зернових вантажів, ємності для зберігання олії та автотранспорт, отримали поранення 7 осіб. Наступної ночі атака повторилась, силам ППО вдалося збити 17 з 22 застосованих дронів. В ніч на 15 вересня дронами було атаковано Хмельницьку область, проти протиповітряна оборона збила всі 17 застосованих БПЛА. 16 вересня було нанесено ракетний удар по Харкову. В ніч на 17 вересня була здійснена комбінована атака території України із застосуванням ракет та дронів. Протиповітряна оборона збила всі 6 БПЛА та 6 з 10 випущених російською авіацією ракет. Були уражені зерносховища на Одещині та підприємство у Харкові.
В результаті ударів російських військ по прифронтових областях України втрати мирного населення становили щонайменше: в Донецькій області – 4 людей загиблими та 6 людей пораненими; в Херсонській області – 3 людей загиблими та 24 людини пораненими; в Харківській області – 2 людей загиблими та 10 осіб пораненими. Щонайменше 3 осіб отримали поранення на території Дніпропетровської області. 1 людина загинула та 1 особа отримала поранення на Луганщині.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ
За інформацією речника Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГС) в Україні Савіано Абреу, наразі в Україні гуманітарної допомоги потребує 18 млн людей. З огляду на зростання кількості ударів з боку РФ, в ООН передбачають погіршення гуманітарної ситуації серед цивільного населення. У зв’язку з цим до кінця поточного року очікується нарощування обсягів гуманітарної допомоги з боку ООН та забезпечення нею до 11 млн людей в Україні.
За даними міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України О.Кубракова, з 18 липня через атаки збройних сил РФ на українські порти Дунайського кластеру було пошкоджено і частково знищено 105 об’єктів портової інфраструктури. В результаті цих атак і блокування морських портів був скорочений експорт зернових вантажів до країн Азії, Африки та Європи на майже три млн тонн на місяць.
Єврокомісія ухвалила рішення не продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України після 15 вересня, оскільки з часу запровадження обмежувальних заходів 2 травня викривлення ринку в 5 країнах-членах, що межують з Україною, зникли. У свою чергу, Україна погодилася запровадити необхідні заходи щодо контролю за експортом 4 груп товарів, щоб запобігти стрибкам цін на зерно у сусідніх державах. Разом з тим, 16 вересня Польща, Угорщина та Словаччина запровадили односторонні обмеження на імпорт українського зерна. Польща ухвалила рішення про безстрокове припинення імпорту; Словаччина заборонила його до кінця поточного року; Угорщина ж розширила список заборонених товарів до 24 видів української сільськогосподарської продукції.
Президент США Джо Байден призначив спеціальну представницю з питань економічного відновлення України. Нею стала американська підприємниця та колишня міністерка торгівлі США Пенні Пріцкер. Вона відповідатиме за мобілізацію державних та приватних інвестицій в Україну (у тому числі, через координаційну платформу G7), окреслення пріоритетів для міжнародних партнерів і донорів, роботу над відкриттям експортних ринків та підприємств, які постраждали внаслідок атак російських збройних сил тощо.
За словами прем’єр-міністра України Д.Шмигаля, у 2024 році уряд України планує залучити від міжнародних партнерів 42 млрд доларів. Зокрема, 18 млрд доларів надходитиме від Європейського Союзу, а також очікується 1,1-1,2 млрд доларів щомісячної підтримки від Сполучених Штатів. При цьому Україна продовжує проводити переговори з державами-партнерами щодо залучення коштів на наступний рік (у тому числі, в рамках програм МВФ, Норвегії та Японії).
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
Європейський парламент 13 вересня ухвалив резолюцію «Про відносини з Білоруссю», в якій визнав режим Лукашенка співучасником у злочинах, скоєних Росією, що тягне за собою відповідальність за руйнування та втрати, завдані Україні. Крім того, затверджено, що спеціальний міжнародний трибунал по злочину агресії, скоєної Росією проти України, має отримати також юрисдикцію на розслідування стосовно білоруського керівництва.
Міжнародні партнери продовжують посилювати оборонні можливості України, надаючи військову допомогу. Німеччина передала Україні черговий пакет військової допомоги, зокрема БМП Marder, танки для розмінування WISENT 1, військові тягачі 8×8 HX81, інші автотранспортні засоби, систему відеоспостереження Satcom, дрони-розвідники RQ-35 HEIDRUN тощо. Канада виділить 33 мільйони канадських доларів (24,4 млн доларів США) на закупівлю обладнання для посилення протиповітряної оборони для України. Данія надасть Україні пакет військової допомоги вартістю 5,8 мільярда датських крон (833 млн доларів США), допомога включатиме танки і боєприпаси до них, бойові машини піхоти, зенітні гармати. Велика Британія передала Україні партію важких безпілотників Malloy. В свою чергу, Бельгія приєдналася до міжнародної авіаційної коаліції, надавши літаки та персонал для навчання українських пілотів, тоді як українські військові пілоти завершили ознайомчу підготовку на винищувачах JAS 39 Gripen у Швеції.
Беручи до уваги де-факто морську блокаду українських портів Росією після її виходу з “Чорноморської зернової ініціативи”, та зростаючу потребу продовольчих ринків в українській агропродукції, Україна робить рішучі кроки для розблокування портів та забезпечення свободи судноплавства. Так 16 вересня турецькі балкери Resilient Africa та Aroyat скористалися тимчасовим маршрутом – “зерновим коридором без РФ” – для входу в порт Чорноморська. Раніше ці коридори вже були запропоновані Україною у зверненні до Міжнародної морської організації (IMO) й використані для виведення суден із заблокованих через російську агресію портів Одеси, Чорноморська та Південного. Рада Міжнародної морської організації визнала право України на вільне торговельне судноплавство, яке гарантовано міжнародним морським правом.
Крім того, Євросоюз не продовжив тимчасові обмеження щодо українського зернового експорту до п’яти сусідніх країн (Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини), термін якого сплинув 15 вересня. Водночас Польща, Угорщина та Словаччина заявили про продовження заборони на ввезення українського зерна, попри рішення Європейської комісії.
У рамках зустрічі високого рівня країн Ради Європи «На шляху до справедливості для України» було підписано спільну політичну декларацію на підтримку України та її народу. В заході взяли участь делегації юридичних відомств 40 країн Ради Європи (в тому числі 18 міністрів юстиції), а також представники країн-спостерігачів та міжнародних організацій. Крім того, у декларації містяться «Ризькі принципи», метою яких є забезпечення ефективної роботи українського «реєстру збитків», завданих агресією Росії.
Країни Балтії, Польща та Фінляндія заборонили в’їзд на свою територію приватному автотранспорту з номерами російської реєстрації. Таким чином держави приєднались до виконання рекомендацій Європейської Комісії у частині обмежувальних заходів проти Росії. Водночас зберігається вільний транзит до Калінінградської області РФ територією Литви.
15 вересня пройшла восьма зустріч із представниками дипломатичного корпусу, акредитованими в Україні за участі керівництва Офісу Президента України. Захід був присвячений реалізації шостого пункту Формули миру «Виведення російських військ і припинення бойових дій». Посли та дипломатичні представники понад 70 іноземних держав мали змогу ознайомитися з наслідками атак російських військ в Гостомелі та консолідувати зусилля для напрацювання нових безпекових механізмів.
Цього тижня Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина Анналеною Бербок, із прокурором Міжнародного кримінального суду Карімом Ханом, із міністром земель, інфраструктури та транспорту Республіки Корея Вон Хі Рьоном та делегацією корейського уряду та бізнесу, які прибули з візитом до Києва. Також Президент України провів телефонну розмову з Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
Пройшли переговори керівника КНДР Кім Чен Ина з Володимиром Путіним в рамках візиту лідера Північної Кореї до Росії. У ході переговорів диктатори обговорили військово-технічне співробітництво РФ і КНДР, а також підписали низку домовленостей, які стосуються тимчасово окупованих територій України. Зокрема домовленості стосуються відкриття псевдодипломатичних установ Північної Кореї на тимчасово окупованих територіях України.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.