Російсько-українська війна (дайджест) – 10-16 липня 2023 р.

Ситуація станом на 8:00 17.07.2023 р.  

  • Українське командування корегує плани здійснення операцій. Активне застосування ворогом мін змушує ЗСУ уповільнювати темпи контрнаступу з метою уникнення надмірних втрат. Українські війська потребують додаткової техніки для розмінування. 
  • Вранці 17 липня обвалився один з прольотів Керченського мосту. Це ускладнює рух транспортних засобів з території РФ до тимчасово окупованого Криму. 
  • 11-12 липня у м. Вільнюс, Литва відбувся Саміт НАТО. На його полях відбулось перше засідання новоствореної Ради Україна-НАТО. У фінальному комюніке Саміту країни-члени НАТО погодились, що Україна приєднається до Альянсу, але лише тоді, коли «союзники погодяться і умови будуть виконані».
  • Країни «Групи семи» (G7) підписали декларацію про підтримку України та оголосили про початок двосторонніх переговорів із Україною щодо формалізації підтримки Києва – довготривалих зобов’язань забезпечувати Київ зброєю, необхідною для захисту від Росії під час і після війни, а також допомоги у відбудові української економіки.

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

На лінії фронту точаться важкі позиційні бої. Російські війська намагаються здійснити наступ в напрямках Куп’янська (Харківська область) та Кремінної (Луганська область). Українські військові продовжують наступальні операції в районі Бахмута на сході та на території Запорізької області на півдні. Українське командування змушене корегувати плани операцій через необхідність долати потужні російські укріплення. Аналітики вважають, що після помітних втрат у техніці протягом перших днів контрнаступу ЗСУ змінюють тактику. Застосування обережнішого підходу дозволяє знизити втрати, але водночас веде до уповільнення темпів наступу. Основну небезпеку становлять міни, які російські війська активно використовують для прикриття своєї лінії оборони. 

Українські військові наносять удари по складах та місцях базування російських військ на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема було уражено об’єкти в Луганську та Маріуполі. 11 липня в Бердянську в результаті удару по штабу російських військ був ліквідований генерал-лейтенант російської армії Олег Цоков. В ніч на 16 липня здійснено атаку Севастополя із застосуванням дронів-камікадзе. Окрім цього, протягом тижня російські джерела повідомляли про атаки БПЛА в Курській, Воронезькій та Бєлгородській областях РФ. 

Вранці 17 липня обвалився один з прольотів автомобільної частини Керченського мосту, який з’єднує тимчасово окупований Крим з територією РФ. Сполучення цим маршрутом наразі призупинене. Російська окупаційна адміністрація Криму заявляє, що ушкодження мосту стало результатом нічної атаки ЗСУ. 

Російські війська продовжують щоденні атаки території України, застосовуючи переважно дрони-камікадзе та балістичні ракети. В ніч на 11 липня БПЛА були застосовані проти Києва та Одеси. Попри успішну роботу української ППО, в Одесі дронром-камікадзе було уражено зерновий термінал, де спалахнула пожежа. Наступної ночі атака дронів повторилася. Внаслідок влучання БПЛА в нежитловий об’єкт 2 людей отримали поранення на Черкащині. В ніч на 13 липня внаслідок падіння уламків збитих дронів-камікадзе в Києві отримали поранення 4 осіб; вибухи також було зафіксовано в Хмельницькій та Кіровоградській областях. В ніч на 14 липня внаслідок атаки БПЛА було уражене комунальне підприємство в Кривому Розі (Дніпропетровська область), 1 людина отримала поранення. Наступної ночі зафіксовано влучання дрона в Запоріжжі, де було пошкоджено інфраструктурний обʼєкт, 16 багатоповерхових житлових будинків 2 заклади освіти та медзаклад; 1 людина отримала поранення. В ніч на 16 липня російські війська нанесли ракетні удари по Харкову та Запоріжжю

Протягом тижня втрати мирних мешканців на території прифронтових областей України становили щонайменше: в Донецькій області – 7 осіб загиблими та 24 особи пораненими; в Херсонській області – 5 людей загинули, 14 осіб отримали поранення; в Харківській області – 1 особа загинула та 11 осіб отримали поранення

Російські найманці з т.зв. “ПВК Вагнера” облаштовуються на території Республіки Білорусь. 14 липня білоруське міністерство оборони повідомило, що вони почали навчати місцеві територіальні війська в якості інструкторів. Наступного дня зафіксовано рух на білоруську територію великої колони, яка перевозила найманців. Водночас українська держприкордонслужба повідомляє, що наразі бойовиків в Білорусі недостатньо, щоб створити ударне угруповання, яке загрожувало б Україні. 

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ

За даними Міністерства економіки України, для післявоєнного відновлення держави впродовж наступних десяти років необхідно буде залучати додатково 4,5 млн людей на ринок праці. Така ситуація викликана нестачею робочої сили в Україні, яка загострилася під час війни через виїзд за кордон понад 6 млн українських громадян. 

13 липня Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. Прийняття документу має на меті запозичення досвіду в сфері регулювання обмеженого обігу канабісу, смоли канабісу, екстрактів і настойок канабісу, а також тетрагідроканабінолу, з подальшим використанням знеболювальних якостей відповідної рослини в медичній практиці. Міністерство здоров’я України підкреслює, що в даному випадку не йдеться про вільний обіг препаратів із вмістом медичного канабісу. 

Згідно з декларацією “Групи семи” від 12 липня, заморожені російські активи в державах G7 не будуть розблоковані доти, доки РФ не відшкодує збитки, завдані Україні в ході війни. Також “Група семи” підтверджує необхідність формування міжнародного механізму для виплати компенсацій Україні за шкоду, завдану російською агресією, і висловлюють готовність вивчити варіанти розробки такого механізму. Держави G7 мають намір продовжувати працювати над санкціями проти РФ та експортним контролем. 

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА 

11-12 липня у Вільнюсі відбувся Саміт Північноатлантичного Альянсу на рівні глав держав. Головними його темами були зміцнення системи стримування й оборони Альянсу та продовження допомоги для України у  боротьбі проти російської агресії. Члени НАТО визнали прогрес України на шляху євроатлантичної інтеграції та підтвердили, що Україна приєднається до Альянсу, але лише за повної згоди союзників та виконання всіх умов. За результатами саміту, було проведено перше засідання Ради Україна-НАТО та скасовано обов’язковість Плану дій щодо членства як наступного етапу на шляху України в НАТО. 

Саміт відвідав Президент України Володимир Зеленський, взявши участь в засіданні новоствореної Ради та провівши низку двосторонніх переговорів. На полях Саміту НАТО глава України зустрівся з Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем,  з Президентом Сполучених Штатів Америки Джозефом Байденом,  із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, із Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном, з виконувачем обов’язків Прем’єр-міністра Королівства Нідерланди Марком Рютте, із Прем’єр-міністром Австралії Ентоні Албенізі, з Прем’єр-міністром Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії Ріші Сунаком, із Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом та із Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Президент України повідомив про перебіг бойових дій та ситуацію на лінії фронту, також лідери обговорили оперативні та стратегічні плани посилення міжнародної співпраці, надання Україні гарантій безпеки та підтримку українських прагнень на шляху до євроатлантичної інтеграції. 

Крім того, у межах саміту НАТО у Вільнюсі лідери країн «Групи семи» (G7) підписали «Спільну декларацію про підтримку України», яка стала першим рамковим юридичним документом щодо гарантій безпеки України та забезпечить можливість укладення двосторонніх договорів з відповідними країнами. Також Країни «Групи семи» (G7) оголосили про початок двосторонніх переговорів із Україною щодо формалізації підтримки. Ці домовленості передбачають довготривалі зобов’язання допомоги у сфері безпеки та забезпечення сучасним військовим обладнанням, а також підтримку у зміцненні української економіки.

Підтримуючи Україну на шляху до членства в НАТО, держави-партнери оголосили про надання нових пакетів військової допомоги.  Велика Британія оголосила про новий великий пакет фінансування для України, який охоплюватиме додаткові боєприпаси та бойові машини, а також 50 млн фунтів стерлінгів (64,7 млн доларів США) на ремонт військової техніки та підтримку нового реабілітаційного центру для поранених. Австралія надасть України новий оборонний пакет, який включає 30 бронетранспортерів «Бушмастер». Німеччина передала  Україні чергову партію військової допомоги загальною вартістю близько 700 млн євро, що включає дві пускові установки зенітно-ракетних комплексів Patriot,   танки Leopard, БМП Marder, САУ Gepard,  артилерійські снаряди, зенітні боєприпаси та інше військове обладнання. Загалом за словами  канцлера ФРН Олафа Шольца об’єми поставок зброї в Україну за рахунок Німеччини з 2022 до 2027 року сягнуть приблизно 17 мільярдів євро. Канада анонсувала 541 мільйон доларів нового фінансування для підтримки України та посилення трансатлантичної безпеки, кошти спрямовані на надання військової допомоги та зміцнення кібернетичної оборони України. Норвегія передала Україні дві установки NASAMS та нанодрони типу Black Hornet, призначених для спостереження і розвідки. Болгарія передала Україні 100 броньованих машин, що є першою офіційною передачею важкої техніки з боку країни. В свою чергу, Франція відправить Україні ракети великої дальності SCALP, які є аналогом британської Storm Shadow, а також збільшила військову допомогу Україні на 170 млн євро. Японія передасть Україні систему виявлення безпілотників, Данія надасть дрони для розмінування. Уряд Норвегії збільшив розмір фонду військової допомоги Україні до 10 млрд норвезьких крон. Крім того, 13 липня Європейський парламент схвалив Акт із підтримки виробництва боєприпасів (ASAP) щодо нарощування спроможностей оборонної промисловості, що має на меті прискорити доставку боєприпасів і ракет в Україну та допомогти державам-членам поповнити свої арсенали. 

11 липня держави-учасниці “коаліції винищувачів” (11 країн-партнерів разом з Україною) підписали меморандум, який визначає умови навчання українських пілотів для керування західними винищувачами F-16, що розпочнеться у Данії в серпні. Натомість США надали “зелене світло” на такі тренування на літаках американського виробництва.

Цього тижня до України з візитом прибув Президент Республіки Корея Юн Сок Йоль. Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із лідером Південної Кореї, обговоривши реалізацію Формули миру, питання продовольчої безпеки, зміцнення співпраці та відбудову України. Також Президент України провів телефонну розмову з Президентом Південно-Африканської Республіки Сирілом Рамафосою.

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.