Російсько-українська війна (дайджест) – 16-22 січня 2023 р.

Ситуація станом на 8:00 23.01.2023 р.  

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

  • Під час засідання Контактної групи в Рамштайні 20 січня Україна отримала системи ППО, артилерію та бронетехнику для наступальних операцій. Уряд Німеччини не надав дозвіл на передачу німецьких танків Leopard 2, що викликало критику з боку країн Центральної та Північної Європи.
  • Вздовж лінії фронту у Донецькій, Луганській та Запорізькій областях тривають позиційні бої. Війська РФ продовжують спроби оточити Бахмут. Вони просунулись вперед південніше міста, намагаючись перерізати комунікації гарнизону. 
  • Під час аварії гвинтокрилу в Броварах 18 січня загинуло 14 осіб, серед яких міністр внутрішніх справ, його перший заступник та державний секретар. Міністерству внутрішніх справ підпорядковуються Національна гвардія України, Державна прикордонна служба та Державна служба з надзвичайних ситуацій, які залучені до участі у військових діях.

Найзапекліші бої тривають на півночі Донецької області. Російські війська намагаються обійти Бахмут та відрізати його гарнізон з півдня та півночі. Окрім цього, російські війська ведуть наступальні дії на Авдіївському (Донеччина) та Оріхівському (Запорізька область) напрямках, але не мають успіху. На інших ділянках  фронту тривають позиційні бої. 

Війська РФ продовжують здійснювати обстріли прифронтових та прикордонних областей України, руйнуючи цивільну інфраструктуру. В результаті за останній тиждень зафіксовані втрати мирних мешканців: в Донецькій області – 9 осіб загинули, 20 людей отримали поранення; в Херсонській області – 2 осіб загинули, 18 людей отримали поранення; в Харківській області – 1 особа загинула, 8 людей отримали поранення. Окрім цього, 1 людина отримала поранення на Сумщині. Не припиняються обстріли території Запорізької області на району Нікополя на Дніпропетровщині. 

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ

18 січня у м.Бровари Київської області відбулося падіння гвинтокрила ДСНС України, внаслідок чого загинуло 14 людей (з них одна дитина), ще 25 осіб постраждало (з них 11 дітей). Серед 9 загиблих осіб, які перебували на борту гвинтокрила, були міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський, перший заступник міністра Євгеній Єнін та державний секретар Юрій Лубкович. Причини авіакатастрофи наразі з’ясовуються спеціальною Урядовою комісією, яка має звітувати щодо результатів розслідування до 18 лютого. 

Після завершення пошуково-рятувальних робіт у Дніпрі на місці потрапляння російської ракети у багатоповерхівку 14 січня 2022 р. загалом було підтверджено загибель 46 людей (серед них 6 дітей); ще 9 людей вважаються зниклими безвісти.

21 січня НАБУ затримало заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василя Лозинського через розслідування випадків зі зловживанням службовими повноваженнями та отриманням неправомірної вигоди. Заступника міністра звинувачують в отриманні хабара в розмірі 400 тисяч доларів при закупівлі генераторів. 22 січня розпорядженням Кабінету Міністрів України Лозинського було звільнено з посади. 

Видатки загального фонду державного бюджету України з 24 лютого до кінця 2022 року становили 2,23 трильйони гривень, з них майже третину виплатили військовослужбовцям (721,9 млрд грн).

Росія продовжує штучно гальмувати роботу “зернового коридору” для експорту аграрної продукції з українських портів. Російська сторона затягує проведення інспекції суден у Босфорській протоці, що призводить до створення черг із суден. Внаслідок цього зменшення обсягу експорту українського зерна оцінюється у 3 млн тонн щомісяця.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА 

20 січня на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині відбулось восьме засідання Контактної групи з питань оборони України, в якому взяли участь міністри оборони 50 країн. До учасників звернувся Президент України, закликавши міжнародних партнерів пришвидшити ухвалення рішень про постачання зброї Україні. США оголосили про виділення нового масштабного пакету оборонної допомоги Україні на суму 2,5 мільярди доларів, що включає системи ППО Avenger, ракети для протиповітряних комплексів NASAMS та HIMARS, БПМ Bradley, а також БТР Stryker; машини із захистом від мін і засідок MRAP, транспортери HMMWV. Міністр оборони ФРН анонсував весняний пакет військової допомоги Україні на €1 мільярд, що включатиме системи ППО Patriot, Iris-T, САУ Gepard тощо. Нідерланди передадуть Україні дві пускові установки ЗРК Patriot. Міністерство оборони Фінляндії заявило про надання чергової партії військової допомоги на суму 400 млн євро, зокрема важкого озброєння. 

Крім того, Литва та Латвія в рамках нового пакету військової допомоги України передадуть зенітні установки L-70, зенітно-ракетні комплекси Stinger, боєприпаси та гелікоптери Mi-8. Естонія виділила Україні військову допомогу на суму 113 мільйонів євро, що є найбільшим пакетом допомоги, наданим країною. 

Велика Британія надасть 600 ракет Brimstone, а Канада – 200 одиниць бронетехніки «Senator», Словаччина – самохідні артилерійські установки Zuzana-2. Уряд Швеції ухвалив рішення про передачу Україні БМП CV90, САУ Archer та ПТРК NLAW. 

Напередодні проведення засідання формату “Рамштайн”, 19 січня у Таллінні міністри оборони та уповноважені представники дев’яти-країн членів НАТО – Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Великобританії, Данії, Чехії, Словаччини, Нідерландів – уклали документ під назвою “Таллінське зобов’язання” (Tallin Pledge). Ця декларація спрямована на забезпечення непохитної підтримки Україні у її боротьбі з російською агресією. Підписанти декларують намір надалі надавати Києву “безпрецедентний набір пожертвувань, включаючи основні бойові танки, важку артилерію, протиповітряну оборону, боєприпаси та бойові машини піхоти для оборони України”.

Незважаючи на те, що керівництво ФРН не ухвалило рішення про надання Україні танків “Леопард 2”, у відповідь на черговий заклик з боку глав МЗС країн Балтії, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що у разі відправлення танків німецького виробництва Україні третіми країнами, зокрема Польщею, ФРН не буде мати заперечень. 

19 січня Європейський парламент більшістю голосів ухвалив резолюцію на підтримку створення міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності винних у злочині агресії проти України. Резолюція вимагає  притягнути до відповідальності політичне та військове керівництво Росії та владу Білорусі.

На минулому тижні Президент України провів переговори з Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, з генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаелем Гроссі, з чинним головою ОБСЄ Буяром Османі, а також із сенаторами США Ліндсі Гремом, Річардом Блюменталем і Шелдоном Вайтгаузом, які перебували з візитом в Києві. Володимир Зеленський  поінформував партнерів про ситуацію на фронті й щодо потреб в озброєнні. Також Україну з візитом відвідала заступниця державного секретаря США Венді Шерман та Міністр оборони Латвії Інара Мурнієце.

Також Президент України провів телефонні розмови із Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, з Президентом ОАЕ Мухаммадом бін Заїд Аль Нагаяном, із федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром.

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.