Ситуація станом на 8:00 11.09.2023 р.
- Російські війська інтенсифікували атаки із застосуванням дронів-камікадзе, що свідчить про накопичення достатніх запасів відповідного озброєння. Ймовірно, РФ налагодила його виробництво на власній території.
- За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Росія дислокувала на тимчасово окупованих територіях понад 420 тисяч своїх військових. Це без урахування бійців Росгвардії, спецпідрозділів та інших силових структур РФ.
- Чисельні жертви серед мирного населення України стали результатом російських ракетних ударів по Костянтинівці (6 вересня) та Кривому Рогу (8 вересня).
- Лідери G20 ухвалили спільну декларацію, в якій згадано про згубний вплив війни в Україні на світові процеси, однак не вказано, що саме Російська Федерація здійснила повномасштабне вторгнення в Україну й несе повну відповідальність за її наслідки.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
ЗСУ продовжують наступальні операції на південному (в районі Роботине) та східному (в районі Бахмута) напрямках; досягли тактичного успіху на донецькому напрямку, в районі селища Опитне. Також тривають удари по російських військових цілях на тимчасово окупованих територіях. Зафіксовані атаки дронів по об’єктах на території РФ – зокрема в районі Москви, Ростова та Брянська.
Російська Федерація з початку вересня активізувала атаки території України дронами-камікадзе. Згідно з даними українських військових, масштаби ударів становили: в ніч на 3 вересня – 25 дронів (з них 22 збиті); в ніч на 4 вересня – 32 дрони (23 збиті); в ніч на 6 вересня – 25 дронів (з них 15 збиті); в ніч на 7 вересня – 33 дрони (23 збиті); в ніч на 8 вересня – 20 дронів (16 збиті); в ніч на 10 вересня – 33 дрони (26 збиті). Внаслідок атаки на Київщину 10 вересня постраждали 4 людини. Така висока інтенсивність застосування БПЛА ймовірно свідчить про налагодження внутрішнього виробництва модернізованого дрона Shahed-136 на російській території.
Основні атаки спрямовані на інфраструктуру українських портів на річці Дунай та сільськогосподарські підприємства Одещини. Щонайменше 2 БПЛА під час атаки в ніч на 4 вересня впали на території Румунії. Румунські офіційні особи спочатку не підтверджували даний факт, проте згодом на румунській території було виявлено уламки дронів. Румунія викликала і висловила протест керівнику російської дипломатичної місії у Бухаресті у зв’язку з падінням на території Румунії безпілотників, якими РФ атакувала українські порти на Дунаї в ніч на 4 вересня 2023 р.
Російські війська також застосовують ракети для ударів по території України. В ніч на 6 вересня ціллю атаки став Київ, проте всі цілі були нейтралізовані ППО. Вдень 6 вересня було нанесено ракетний удар по місту Костянтинівка на Донеччині, в результаті якого загинули 16 мирних мешканців, 33 особи отримали поранення. Окрім цього, було завдано удару по Запоріжжю, де отримали поранення 2 осіб. Вдень 8 вересня було нанесено ракетний удар по Кривому Рогу, внаслідок якого загинула 1 людина, 72 особи отримали поранення.
Протягом тижня втрати мирних мешканців в прифронтових областях України становили щонайменше: в Донецькій області – 24 людей вбитими та 55 людей пораненими (переважна більшість втрат стала результатом ракетного удару по Костянтинівці); в Херсонській області – 5 людей вбитими та 15 людей пораненими; в Харківській області – 1 людина загинула та 10 людей отримали поранення. 6 людей отримали поранення на Сумщині; 2 людей отримали поранення на Одещині; 2 людей загинули на території Запорізької області.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ
Станом на 31 липня 2023 року понад 4,1 мільйона громадян, які виїхали з України внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, набули статусу тимчасового захисту в країнах ЄС. Найбільша кількість українських громадян, що отримали відповідний статус, перебуває в Німеччині (28% серед усієї кількості тих, хто виїхав); Польщі (24%) та Чехії (9%). Серед отримувачів статусу тимчасового захисту в ЄС – жінки (46,6%), діти (34,2%) та дорослі чоловіки (19,2%).
5 вересня Верховна Рада України прийняла законопроєкт №9534 про відновлення електронного декларування для чиновників, який передбачає закритість реєстру декларацій ще на рік. 6 вересня на сайті Офісу президента була зареєстрована петиція із закликом до В.Зеленського накласти вето на ухвалений Верховною Радою законопроєкт та повернути його до парламенту з вимогою відкрити реєстр майнових декларацій чиновників. Петиція набрала 25 тисяч необхідних голосів за кілька годин після опублікування, і наразі знаходиться на розгляді у Президента України.
Служба безпеки України повідомила про підозру російському олігарху Михайлу Фрідману через фінансування агресії РФ в Україні. За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення РФ Фрідман інвестував близько 2 млрд рублів у два військових заводи Росії («Тульський патронний завод» і «Уральський оптико-механічний завод імені Яламова») через активи підконтрольного йому російського фінансово-інвестиційного консорціуму «Альфа-Груп». Також олігарх використовував свої ресурси для постачання харчових продуктів і одягу російським окупантам на передову, сприяв налагодженню з боку ФСБ мобільного зв’язку на тимчасово окупованих територіях України. Крім того, компанії Фрідмана взяли на себе страхування військової техніки, а також життя і здоров’я російських військовослужбовців на передовій.
7 вересня 2023 року детективи НАБУ за погодження керівника САП повідомили підозру колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПАТ КБ «ПриватБанк» Ігорю Коломойському та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн. За даними НАБУ, у 2015 році Коломойський розробив план заволодіння коштами Приватбанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку. Крім колишнього власника банку у справі підозрюються колишній голова правління банку та чотири його заступники. Загальний обсяг матеріалів у справі наразі перевищує 2500 томів, і вона є однією з наймасштабніших справ в історії антикорупційних органів України.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
8 вересня відбулося засідання Ради Безпеки ООН щодо намагань Росії провести на тимчасово окупованих територіях України так звані “місцеві вибори”. 13 членів РБ з 15 (крім Росії та Китаю) засудили дії РФ та визнали нелегітимність так званих виборів.
9 вересня у Нью-Делі, Індія відбувся саміт “Групи двадцяти” (G20) . В результаті саміту лідери ухвалили спільну декларацію, в якій згадано про згубний вплив війни в Україні на світові процеси, однак не вказано, що саме Російська Федерація здійснила повномасштабне вторгнення в Україну й несе повну відповідальність за її наслідки. Крім того, представники G20 закликали до відновлення Чорноморської зернової ініціативи та до експорту зернових та добрив як з України, так і з Росії.
США оголосили про виділення Україні нового пакету оборонної допомоги на загальну суму $600 мільйонів у межах Ініціативи сприяння безпеці України (USAI), що охоплює обладнання для систем ППО, додаткові боєприпаси для HIMARS, снаряди, засоби радіоелектронної боротьби та протидії РЕБ тощо. Також Сполучені Штати виділили новий пакет оборонної допомоги на 175 мільйонів доларів, спрямований на забезпечення критичних безпекових та оборонних потреб України. Крім того, за даними джерел розглядається можливість передачі США тактичних балістичних ракет ATACMS для України.
Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги, зокрема боєприпаси для зенітних САУ GEPARD, мостоукладальник Biber, стрілецьку зброю та боєприпаси. Велика Британія передає Україні броньовані розвідувальні машини CVR(T) модифікації Scimitar MK2. Литва продовжує надавати Україні військову підтримку, що цього разу включає півтора мільйона набоїв й анонсування передачі ЗРК NASAMS. Французька компанія Delair поставила в Україну партію безпілотників, що налічує 150 дронів.
Міжнародні лідери продовжують здійснювати візити до України. Президент України Володимир Зеленський провів зустрічі із державним секретарем США Ентоні Блінкеном, із Прем’єр-міністром Королівства Данія Метте Фредеріксен, з міністром закордонних справ Японії Йошімасою Хаяш, які відвідали цього тижня Київ. Лідери обговорили посилення військової та фінансової допомоги, реалізацію формули миру та діяльність зернової ініціативи. Крім того, Президент України зустрівся із директором Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI), Послом Майклом Макфолом, обговоривши діяльність Міжнародної робочої групи щодо санкцій проти Росії.
Також Володимир Зеленський цього тижня провів телефонні розмови з Прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком, з Прем’єр-міністром Держави Ізраїль Біньяміном Нетаньягу та з Прем’єр-міністром Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом аль Саудом.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.