Російсько-українська війна (дайджест) – 4-6 липня 2022 р.

Ситуація станом на 8:00 7.07.2022 р. 

ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ 

Війська РФ після захоплення Лисичанська через значні втрати взяли оперативну паузу. Водночас, вони продовжують атаки в районі Бахмута та Сіверська; готуються до наступу на Слов’янськ. На інших ділянках фронту тривають інтенсивні обстріли. ЗСУ завдають точкових ударів по російській інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях.

Битва за Донбас

Після захоплення Лисичанська війська РФ продовжують наступ в напрямку Сіверська та Бахмута, намагаючись не допустити закріплення ЗСУ на нових позиціях та врешті решт вийти до агломерації Слов’янськ-Краматорськ зі сходу. Паралельно  наступаючи в бік Слов’янська з північно-західного напрямку, вони намагаються покращити тактичне положення своїх підрозділів та обстрілюють саме місто.

На інших ділянках фронту війська РФ здійснюють обстріли та завдають авіаційні удари. Особливу інтенсивність вони мають в районі Авдіївки. Також 6 липня нанесено ракетний удар по місту Торецьк. Всього за період 46 липня на території Донецької області загинули щонайменше 14 людей, 27 осіб отримали поранення. 

ЗСУ атакують інфраструктуру російських військ на тимчасово окупованих територіях. В результаті обстрілу Донецька було уражено район міського залізничного вокзалу, нафтобазу та склад боєприпасів. Також знищено склади російських військ в Кадіївці та Макіївці.  

Харківський напрямок

В районі Харкова російські війська переважно обороняються. Українським військовим вдається відбивати їхні локальні атаки. Не припиняються ракетні удари та обстріли Харківщини. В ніч з 5 на 6 липня російські ракети, випущені по Харкову, влучили в корпус Національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди; також  зруйновано житлові будинки. Протягом останніх днів на території області щонайменше 4 мирних мешканців (в тому числі 1 дитина) отримали поранення. 

ЗСУ відповідають точковими ударами по складах супротивника. В результаті одного з них зафіксовано пожежу на логістичній базі російських військ на території Харківської області. 

Запорізький напрямок

Ситуація в Запорізькій області залишається без змін. Тривають обстріли вздовж лінії фронту, але активних бойових дій не ведеться. Війська РФ сконцентрувалися на обороні зайнятих рубежів. 

Південний напрямок

Війська РФ посилюють позиції в районі адміністративного кордону Херсонської області з Миколаївщиною та Дніпропетровщиною. Тривають обстріли на Криворізькому та Миколаївському напрямках; українські та російські війська активно застосовують авіацію в цьому районі. Миколаїв залишається ціллю для ракетних атак, в результаті яких знищується цивільна інфраструктура, житловий фонд. Щонайменше 2 мирних мешканців загинули на території Миколаївської області протягом 5-6 липня. Також внаслідок обстрілів 1 людина загинула та 4 осіб отримали поранення на території тимчасово окупованого міста Скадовськ (Херсонська область). 

Обстріли території України

Російські війська періодично наносять ракетні удари по території України. 5 липня три російські ракети влучили по території Хмельницької області,  в результаті обстрілу 1 людина отримала поранення. Зазнала ракетного удару також і портова інфраструктура Одещини – втім, ракети пули перехоплені українською ППО. 

Продовжуються обстріли прикордонних районів Чернігівської та Сумської областей із застосуванням РСЗВ та гелікоптерів. За останні дні на території Сумщини було поранено щонайменше 7 осіб. 

Тривають ракетні обстріли Дніпропетровщини – ввечері 6 липня російські війська обстріляли одну із громад Дніпропетровської області, використовуючи системи залпового вогню. В результаті було поранено 3 людини. 

Інформаційне протистояння

Україна систематично викриває меседжі російської пропагандистської кампанії, спрямованої на підрив бойового духу та демонстрацію військової могутності військ РФ. Так в Росії розповсюдили інформацію про знищення РСЗВ HIMARS на території України – але українські військові спростували цей фейк. 

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на 4 липня кількість жертв серед цивільного населення України з початку широкомасштабного російського вторгнення становить 11 152 особи (4 889  вбитих та 6 263 поранених). Станом на ранок 6 липня внаслідок збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 991 дитина (346 дітей загинули, 645 – отримали поранення). 

Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет на черговому засіданні Ради ООН з прав людини заявила, що втрати від конфлікту в Україні продовжують зростати. Велика кількість жертв серед цивільного населення та масштаби руйнувань, завданих цивільній інфраструктурі, свідчать про те, що атаки, здійснені російськими збройними силами, не відповідають нормам міжнародного гуманітарного права. Зростає кількість доказів, які дають підстави вважати, що російські військові несуть відповідальність за вбивства та страти без судочинства. 

За даними Генерального прокурора України Ірини Венедіктової, станом на початок липня в Україні розслідуються 21 тисяча ймовірних військових злочинів, скоєних російськими збройними силами. Офіс генпрокурора отримує близько 200-300 повідомлень щодо таких злочинів на день. При цьому залишається відсутнім доступ до тимчасово окупованих територій України, де неможливо перевірити масштаб військових злочинів та провести їх повноцінне розслідування. 

Голова Моніторингової місії ООН з прав людини  в Україні Матильда Богнер повідомила про незаконну фільтрацію людей, які бажають залишити тимчасово окуповане, зруйноване внаслідок бойових дій портове місто Маріуполь. Деяких людей затримують і тримають під вартою в Донецьку. Представники ООН задокументували, що ув’язнені в районах, контрольованих російськими збройними силами, піддавалися тортурам і жорстокому поводженню. 

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко уточнив інфомацію про збитки, нанесені війною українській системі охорони здоров’я. З початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено 817 медичних закладів, 122 з них не підлягають відновленню. Під час активних бойових дій було вбито 14 медиків з цивільних лікарень, ще 48 працівників отримали поранені. Окрім того, було знищено 85 машин “швидкої допомоги”; 105 автомобілів російські військові вивезли в невідомому напрямку. Від обстрілів постраждали будівлі 481 аптеки, 43 аптеки зруйновані вщент. На тимчасово окупованій території на даний момент знаходяться 469 закладів охорони здоров’я.

Спротив

На тимчасово окупованих територіях зафіксовані кілька вибухів – в районі морського порту Бердянська та в Херсоні. Також було підірвано другий за тиждень міст біля Мелітополя.

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ

У Міністерстві фінансів заявили, що в червні до бюджету надійшло 97,3 млрд грн (в травні цей показник становив  понад 100 млрд грн). Місячний дефіцит сягає 141,2 млрд грн, або 4,8 млрд доларів США. 

В Україні тривають арешти майна, яке належить підприємствам з РФ і Білорусі. Зокрема було накладено арешт на 315 залізничних контейнерів з мінеральними добривами вартістю понад 360 мільйонів гривень. 

Україна разом з іноземними партнерами продовжує шукати шляхи для розблокування портів, щоб подолати продовольчу кризу. Зокрема, за словами президента Володимира Зеленського, Україна веде перемовини з Туреччиною та ООН щодо розблокування процесу експорту українського зерна через Чорне море. 

Австралія скасувала мита на імпорт зерна з України терміном на один рік. Таким чином австралійський уряд запроваджує заходи з підтримки України, аналогічні до дій ЄС та Великої Британії. 

ПОЛІТИЧНІ ТА ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ

4-5 липня в Лугано (Швейцарія) відбулася Конференція з питань відновлення України після військової агресії Російської Федерації. Представники понад 40 країн світу і близько 20 міжнародних організацій за результатами заходу схвалили Декларацію Лугано і пообіцяли підтримувати Україну. Підписанти визнали проєкт Плану відновлення та розвитку, розроблений Україною, як загальний рамковий документ, який керує процесом відновлення, забезпечуючи скоординовану участь та партнерство багатьох зацікавлених сторін. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в рамках конференції зазначив, що план відновлення України розрахований на 10 років оцінюють у 750 мільярдів доларів США, а також зауважив, що основним джерелом фінансування відбудови мають бути конфісковані активи РФ та російських олігархів, які за різними оцінками становлять від 300 до 500 млрд доларів США. Під час конференції було досягнуто домовленості про залучення 1,9 млрд доларів підтримки для України.

У межах візиту до Лугано відбулася низка важливих двосторонніх і багатосторонніх зустрічей. Прем’єр-міністр України провів зустріч із президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо, на якій сторони обговорили реалізацію нинішніх і перспективи започаткування нових проєктів. Крім того, Денис Шмигаль у Лугано передав генеральному секретарю Організації економічного співробітництва та розвитку Матіасу Корману заявку України на вступ до цієї структури. 

В рамках висловлення підтримки та солідарності з українським народом, представники владних верхівок іноземних держав здійснюють візити до української столиці. Так, 4 липня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністеркою Королівства Швеція Магдаленою Андерссон. У спільній заяві політики рішуче засудили загарбницьку війну РФ та підтвердили готовність проводити кримінальні розслідування, щоб притягнути до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах на українській території. Сторони також домовилися, що Швеція підтримуватиме подальшу імплементацію Україною Угоди про асоціацію з ЄС, включно з поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі. 6 липня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном. Сторони обговорили питання продовольчої безпеки, енергетики й підготовку нового сьомого санкційного пакету щодо РФ.

Президент України провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном, під час якої подякував за виділення ще 100 млн фунтів стерлінгів безпекової допомоги. Сторони обговорили продовольчу безпеку для світу та безпекові гарантії для України. Крім того, Велика Британія висловила готовність надати Україні десять самохідних артилерійських установок та баражуючі боєприпаси («дрони-камікадзе»).

Японський уряд ухвалив офіційне рішення надати близько 200 млн доларів США допомоги для боротьби з глобальною продовольчою кризою, до якої призвело російське вторгнення в Україну. Частина коштів піде на будівництво складів для пшениці та інших видів зерна в Україні, щоб відновити експорт зернових. Королівство Нідерландів виділило 200 млн євро кредиту для України, які через МВФ буде витрачено на потреби державного сектору країни.

Велика Британія 4 липня запровадила нові санкції проти Білорусі у зв’язку з її роллю у вторгненні Росії в Україну. Обмеження головним чином торкаються експорту нафтопродуктів, компонентів новітніх технологій та предметів розкоші. Крім цього, Лондон обмежує імпорт з Білорусі до Великої Британії заліза і сталі, а також має намір обмежити доступ білоруського режиму до британського фінансового сектору – а саме заборонить низці білоруських компаній торгувати цінними паперами на Лондонській біржі. 

Додаткові санкції проти РФ та Білорусі ввела Японія. Вони стосуються близько 90 фізичних та юридичних осіб; також запроваджено заборону на імпорт золота з РФ. 

5 липня Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що військовозобов’язані, які планують виїзд за межі своїх областей, у воєнний час мають брати дозволи у територіальних центрах комплектування. Таке рішення спричинило неоднозначну реакцію в українському інформаційному просторі. 6 липня Зеленський доручив головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному скасувати порядок отримання військовозобов’язаними дозволів на переміщення між областями України. 

5 липня за результатами зустрічі представників духовенства Православної Церкви України та Української Православної Церкви (Московського патріархату) було підписано декларацію взаєморозуміння, яка закликає до єдності перед зовнішніми та внутрішніми викликами сьогодення, засуджуючи при цьому війну, розв’язану Росією, а також деструктивну позицію Московської патріархії. Подібні процеси засвідчують поступову втрату Росією впливу на церковні справи України та окреслюють перспективи для об’єднання українського православ’я. 

Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.