Ситуація станом на 8:00 05.06.2023 р.
- Продовження щоденних ударів із застосуванням ракет та дронів-камікадзе по території України засвідчує прагнення РФ виснажити українську ППО та зірвати підготовку до контрнаступу.
- З 1 червня активні бойові дії тривають на території РФ в районі міста Шебекіно, де “Російський добровольчий корпус” та Легіон “Свобода Росії” здійснюють рейди вздовж українсько-російського кордону. Це змушує російське командування перекидати сили з інших напрямків та витрачати ресурси на захист Бєлгородської області.
- З початку червня російські інспектори у Спільному координаційному центрі обмежують реєстрацію суден у рамках “Чорноморської зернової ініціативи”. Таким чином Росія блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт аміаку через українську територію.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
Російські війська продовжують перегрупування на Бахмутському напрямі. З міста виходять бойовики так званої “ПВК Вагнера”, яких змінюють регулярні російські підрозділи. Операція супроводжується публічними звинуваченнями керівника “вагнерівців” Євгена Пригожина в бік російського військового командування. Це в свою чергу призвело до його конфронтації з оточенням глави Чечні Рамзаном Кадировим.
Російські війська продовжують завдавати інтенсивні удари по території України, використовуючи різноманітне ракетне озброєння та дрони-камікадзе. Атаки відбуваються щоденно, що засвідчує прагнення виснажити українську систему ППО, зірвати плани командування ЗСУ щодо контрнаступу та підготувати поле для продовження наступальних дій російської армії.
Вранці 29 травня російські війська нанесли удар по Києву, застосовуючи балістичні ракети. Українські військові повідомили про знищення 11 ворожих ракет, уламки яких впали на півночі міста. Внаслідок атаки отримала поранення 1 людина. В ніч на 30 травня було здійснено масовану атаку дронів-камікадзе. Хоча українська ППО збила 29 з 31 задіяного БПЛА, уламки пошкодили будівлі в кількох районах Києва, 1 людина загинула,13 мирних мешканців отримали поранення. В ніч на 1 червня по Києву знову було нанесено удар балістичними ракетами, в результаті якого в лівобережних районах міста загинули 3 людей (в тому числі 1 дитина), 11 осіб отримали поранення. Наступної ночі знову було здійснено комбіновану атаку Київщини із застосуванням ракет та дронів. 3 червня було нанесено удар балістичною ракетою по Дніпру, в результаті зазнали руйнувань житлові будинки в передмісті. В ніч на 4 червня по території України було нанесено удар дронами та крилатими ракетами повітряного базування. В результаті було уражено оперативний аеродром в районі Кропивницького (Кіровоградська область).
Протягом останнього тижня втрати мирних мешканців внаслідок російських ударів по прифронтових та прикордонних областях України становили: в Донецькій області – 11 осіб загиблими та 48 осіб пораненими; в Херсонській області – 2 осіб загиблими та 33 особу пораненими; в Харківській області – 5 осіб загиблими та 22 особи пораненими; в Дніпропетровській області – 2 осіб загиблими та 31 особу пораненими (переважна більшість з них постраждали внаслідок ракетного удару по Дніпру 3 червня); в Запорізькій області – 2 людей загиблими та 5 осіб пораненими; в Сумській області 1 людина загинула та 1 особа отримала поранення.
Українські військові продовжують удари по місцях дислокації та маршрутах логістичного забезпечення російських військ на тимчасово окупованих територіях, зокрема по порту Бердянська. Окрім цього, зафіксовані атаки БПЛА проти об’єктів паливно-енергетичного комплексу на території РФ, зокрема під Краснодаром, в Курську, в Смоленській та Калузькій областях. В ніч на 30 травня дрони невідомого походження атакували столицю РФ. Хоча більшість апаратів були збиті на підльоті до Москви, в результаті атаки було пошкоджено щонайменше дві будівлі в місті.
З ранку 1 червня на території Бєлгородської області РФ в районі міста Шебекіно тривають бої. “Російський добровольчий корпус” та Легіон “Свобода Росії” заявили, що проводять ще одну операцію на російській території. Застосування російськими військами артилерії для відбиття атаки призводить до руйнувань в місті, з якого проводиться евакуація населення.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ
За даними МАГАТЕ, Запорізька атомна електростанція вже три місяці позбавлена зовнішнього резервного джерела живлення, що робить її надзвичайно вразливою у разі, якщо єдина діюча магістральна лінія електропередач знову вийде з ладу. 30 травня директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі представив Раді Безпеки ООН п’ять принципів, спрямованих на запобігання ядерній аварії, зокрема запропонував не здійснювати обстріли з території станції або у її напрямку, не використовувати об’єкт як склад або базу для важкого озброєння, а також захищати структури, системи та компоненти, необхідні для безпечної та надійної роботи станції, від атак та диверсій.
Міжнародний валютний фонд покращив прогноз щодо стану української економіки у 2023 році і очікує зростання на 1-3%. Це стало можливим завдяки відновленню економічної активності та відновленню енергетичної інфраструктури.
Збитки, яких зазнала Україна через простій кораблів у чергах “зернового коридору” у Босфорській протоці становлять понад 1 млрд дол. Експорт українського продовольства “зерновим коридором” у травні склав 1,3 млн тонн, що менше половини показників у квітні. 1 червня у Мінінфраструктури України заявили, що робота “Чорноморської зернової ініціативи” знову зупинена, оскільки Росія заблокувала реєстрацію вхідного флоту до всіх портів України. Для розблокування “зернового коридору” Росія вимагає відновити транзит аміаку через Україну.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
1 червня в Республіці Молдова відбувся другий Саміт Європейської політичної спільноти, участь в якому взяли 48 європейських лідерів, в тому числі Президент України Володимир Зеленський. В ході саміту було обговорено питання енергетичної безпеки, вирішення заморожених конфліктів, підтримка України тощо. На полях Європейської політичної спільноти Президент України провів переговори з Президентом Республіки Молдова Маєю Санду та з Прем’єр-міністром Молдови Доріном Речаном, з Президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, із Прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком, з Прем’єр-міністром Португальської Республіки Антоніу Коштою, з Президентом Азербайджанської Республіки Ільхамом Алієвим, із Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Також Володимир Зеленський провів спільну зустріч із Прем’єр-міністром Республіки Албанія Еді Рамою та Прем’єр-міністром Республіки Північна Македонія Димитаром Ковачевським. Під час переговорів Президента України з Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом підписано Спільну декларацію щодо євроатлантичної інтеграції України, також підписано спільну декларацію з Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном. Крім того, в рамках саміту пройшла неформальна зустріч глави Української держави у межах коаліції винищувачів «Небесного щита України» за участі прем’єр-міністрів Великої Британії, Нідерландів, Польщі, Данії, Швеції та Бельгії.
Міжнародні партнери продовжують підтримувати сили та можливості України в боротьбі проти агресивних дій Російської Федерації. Німеччина передала Україні чергову партію військової допомоги, що включає боєприпаси для LEOPARD 1, сідельні тягачі 8×8 HX81, гусеничні і дистанційно керовані машини піхоти THEMIS, гусеничні всюдиходи Bandvagn 206 та бронетранспортери. Новий пакет військової допомоги від США вартістю близько $300 мільйонів включає додаткові ракети для ЗРК Patriot, протиповітряні ракети AIM-7, системи ППО Avenger, зенітні комплекси Stinger, авіаційні ракети Zuni. Норвегія надасть Україні п’ятирічну програму військової допомоги на загальну суму 7 млрд євро.
1-2 червня відбувся Саміт голів парламентів країн НАТО, в якому як запрошений гість взяв участь Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Напередодні засідання голови комітетів закордонних справ парламентів країн-членів Північноатлантичного альянсу ухвалили заяву щодо підтримки членства України в НАТО. Крім того, парламент Латвійської Республіки та Сенат Чеської Республіки ухвалили заяву на підтримку євроатлантичної інтеграції України.
Цього тижня Президент України провів зустріч із делегацією провідного американського неурядового аналітичного центру «Атлантична рада» на чолі з президентом організації Фредеріком Кемпом, а також із Президентом Естонської Республіки Аларом Карісом, який прибув до Києва з офіційним візитом. Крім того, Володимир Зеленський провів телефонні розмови з Президентом Кабо-Верде Жозе Марією Невешем, із Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом, з Прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, з Премʼєр-міністром Камбоджі Хун Сеном.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.