Ситуація станом на 8:00 05.02.2024 р.
- Українські військові нанесли кілька ударів по російських військових об’єктах на території тимчасово окупованого Криму, уразивши військовий аеродром в Бельбеку та знищивши ракетний катер «Івановєц».
- Успішні атаки українських дронів проти російських нафтопереробних заводів демонструють уразливість цієї інфраструктури та можуть спричинити далекосяжні наслідки для потенціалу РФ.
- Європейська Рада ухвалила рішення про виділення 50 млрд. євро у 2024-2027 рр. в межах фінансування Українського фонду (Ukraine Facility).
- Міжнародний суд ООН в Гаазі вперше ухвалив рішення, яке визнає РФ порушником міжнародного права, зокрема через недотримання зобов’язань за чинними міжнародними конвенціями про запобігання фінансування тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
Російські війська продовжують атаки на Куп’янському напрямку, підтягуючи сюди резерви. Окрім цього, вони намагаються оточити Авдіївку, Їм вдалося просунутись вперед в районі цього міста. Залишається неспокійною ситуація вздовж україно-російського кордону на півночі. Вечері 3 лютого українські військові зупинили спробу прориву російської диверсійно-розвідувальної групи на територію Сумської області.
ЗСУ нанесли кілька точкових ударів по російських військових об’єктах на тимчасово окупованих територіях України. 31 січня вони нанесли ракетний удар по військовому аеродрому Бельбек в тимчасово окупованому Криму. Українські джерела повідомляють про знищення 3 літаків та ураження російського командного пункту. В ніч на 1 лютого морськими дронами поблизу узбережжя Кримського півострова було потоплено ракетний катер «Івановєц» Чорноморського флоту РФ.
Українські військові та спецслужби наносять удари по інфраструктурі на території РФ. В ніч на 31 січня було зафіксовано пожежу на території заводу «Невський мазут» в Санкт-Петербурзі. В ніч на 3 лютого було уражено нафтопереробний завод у Волгограді. Таким чином, атаки демонструють збільшення дальності дії українських дронів та вразливість російської нафтопереробної промисловості.
Російські війська продовжують завдавати удари по території України, використовуючи ракети та дрони-камікадзе. В ніч на 30 січня вони застосували 35 БПЛА, з них 15 вдалося збити українській протиповітряній обороні. Наступної ночі українським військовим вдалося збити 14 з 20 застосованих дронів. В ніч на 1 лютого ППО знищила 2 з 4 застосованих дронів. В ніч на 2 лютого було збито 11 дронів, ще 7 БПЛА було перехоплено системами РЕБ. Проте інші апарати уразили об’єкт енергетичної інфраструктури на Дніпропетровщині, в результаті чого місто Кривий Ріг тимчасово залишилось без світла. Також було уражено інфраструктурний об’єкт в Кіровоградські області. В ніч на 3 лютого українська ППО збила 9 з 14 застосованих російськими військовими дронів.
Протягом тижня втрати мирних мешканців в прифронтових регіонах України внаслідок дій російських військ становили щонайменше: в Донецькій області – 3 людей загиблими та 16 людей пораненими; в Херсонській області – 4 людей загиблими та 23 людини пораненими; в Харківській області – 7 осіб пораненими. 5 людей отримали поранення на Миколаївщині.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ
31 січня 2024 р. відбувся другий за час тривалої перерви обмін військовополоненими між Україною і Росією. До України повернулося 207 осіб, серед яких – представники Збройних сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції.
За інформацією міністра оборони України Рустема Умєрова, у планах Агенції оборонних закупівель Міністерства оборони України на 2024 рік – контракти, у тому числі довгострокові, на сотні тисяч безпілотників.
Україна отримала 36 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index – CPI) за 2023 рік. Наразі вона посідає 104 місце з-поміж 180 країн. Зростання України на 3 бали є одним із найкращих результатів за минулий рік у світі. Дослідження загалом покриває як довоєнний, так і воєнний період України: з лютого 2021 року до вересня 2023 року. Відмічається, що суттєвий приріст показника країна отримала саме за час війни.
У 2023 році сукупний державний борг України зріс до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на 30,4% (до 145,32 млрд доларів), у гривневому – на 35,4% (до 5,519 трлн грн). У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла до 70,0%. За оцінками МВФ, потреби України в зовнішньому фінансуванні у 2024 році становитимуть 42 млрд доларів. До кінця року держборг досягне 96,7% ВВП.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
1 лютого, у Брюсселі відбулася спеціальна зустріч Європейської Ради, під час якої 27 лідерів Євросоюзу дійшли консенсусного рішення щодо ухвалення Українського фонду в бюджеті ЄС на 2024-2027 роки у розмірі €50 мільярдів. Таким чином, продовження фінансової підтримки ЄС для України зміцнить довгострокову економічну стабільність нашої держави.
Міжнародний суд ООН визнав, що РФ порушила міжнародне право, зокрема зобов’язання за Міжнародною конвенцією про запобігання фінансування тероризму і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Крім того, визначено, що Росія порушила свої зобов’язання щодо недискримінації української меншини у сфері освіти в Криму. Відповідно вперше в історії Російська Федерація була визнана Міжнародним Судом ООН порушником міжнародного права.
Естонія передала Україні новий пакет військової допомоги вартістю 80 мільйонів доларів, до якого увійшли протитанкові ракети комплексу Javelin, кулемети, набої до стрілецької зброї, наземна і плаваюча техніка. У межах оборонної допомоги Литва передала Україні партію боєприпасів до гранатометів Carl-Gustaf та системи дистанційного підриву RISE-1. Німеччина надала черговий пакет військової допомоги Україні, який включає бронетранспортери, Bandvagn 206, мостоукладальник BIBER з запчастинами, системи розмінування WISENT 1 на базі танків, ракети для IRIS-T та інше озброєння. Уряд Нідерландів оголосив про виділення 122 мільйонів євро на допомогу Україні, зокрема на закупівлю боєприпасів, озброєння та кібербезпеку.
2 лютого в Києві відбулося засідання Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, у якій співголовують Україна та Канада. На засіданні було представлено Рамковий документ діяльності. Наразі загальна кількість учасників коаліції становить 28 країн.
29 січня в Брюсселі пройшла Міжпарламентська рада Україна-НАТО. Під час засідання була ухвалена спільна заява, у якій членів Альянсу закликали збільшувати постачання військового обладнання, необхідного Збройним Силам України для використання на полі бою.
Відбулися чергові раунди переговорів між Україною та Німеччиною, Італією, Канадою щодо укладення двосторонніх безпекових гарантій. Триває підготовка документів.
Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти 4 компаній – постачальників матеріалів і технологій для програм Ірану з розробки балістичних ракет і безпілотників, зокрема серії Shahed, які Росія використовує в атаках на Україну. Швейцарія схвалила приєднання до решти обмежувальних заходів 12го пакета санкцій ЄС проти Росії, який набув чинності у грудні 2023 року.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила проєкт резолюції щодо конфіскації заморожених російських активів та їхнього використання для підтримки відновлення України. Крім того, Рада ЄС продовжила ще на 6 місяців економічні обмежувальні заходи проти Росії, запроваджені через російську агресію проти України.
Цього тижня Президент України Володимир Зеленський провів зустрічі із діючим головою ОБСЄ, міністром закордонних та європейських справ і торгівлі Республіки Мальта Ієном Боргом, із міністеркою закордонних справ Канади Мелані Жолі та з Генеральним секретарем НАТО у 2009–2014 роках, головою-засновником компанії Rasmussen Global Андерсом Фогом Расмуссеном. Лідери обговорили пріоритетність питань щодо звільнення українських військовополонених та депортованих дітей, безпекових гарантій для України, оборонної, гуманітарної та фінансової допомоги.
Крім цього Президент України Володимир Зеленський провів телефонні розмови з Президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим, з Президентом Фінляндії Саулі Нііністьо, з Прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.