Ситуація станом на 8:00 16.10.2023 р.
- Російські війська здійснюють наступальні операції з метою захоплення Авдіївки поблизу Донецька. Також вони відновили атаки на Куп’янському напрямку.
- В Брюсселі відбулося 16-те засідання Контактної групи з питань оборони України («Рамштайн»). За результатами країни-учасниці оголосили про нові пакети військової допомоги Україні, зокрема Німеччина передасть Україні військову допомогу на 1 млрд євро, спрямовану на посилення української ППО. Бельгія погодилась надати Україні винищувачі F-16 у 2025 році.
- МВФ очікує зростання ВВП України у 2023 році на 2% та його прискорення до 3,2% у 2024-му.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
Російські війська активізували атаки на східному напрямку, намагаючись прорвати оборону ЗСУ. Вони розпочали активні наступальні дії в районі Авдіївки. Також вони відновили наступ на Куп’янському напрямку.
Українські військові наносять удари по російських військових цілях. Українські джерела заявляють про поновлення атак проти кораблів Чорноморського флоту РФ. Зокрема, в пресі з’явилася інформація, що протягом 11-13 жовтня в районі Севастополя було пошкоджено два російські кораблі. Російські джерела повідомляють про атаки БПЛА в районі Сочі, а також на території Брянської та Бєлгородської областей РФ.
Російські війська намагаються зірвати функціонування транспортного коридору, яким здійснюється експорт українського продовольства. Вона сконцентрували зусилля на ударах по південних регіонах України з метою знищення відповідної інфраструктури. Протягом тижня зафіксовано щонайменше дві масштабні атаки із використанням дронів. В ніч на 10 жовтня українська ППО збила 27 з 36 застосованих в атаці БПЛА. В ніч на 12 жовтня за даними ЗСУ було знищено 28 з 33 дронів-камікадзе. В обох випадках зафіксовано влучання в об’єкти логістичної інфраструктури, склади та житлові будинки в Одеській області.
Протягом тижня втрати цивільного населення внаслідок російських обстрілів в прифронтових регіонах України становили щонайменше: в Донецькій області – 9 людей загиблими та 41 особу пораненими; в Херсонській області – 5 людей загиблими та 22 людей пораненими. На території Харківщини внаслідок підриву на мінах загинули 3 осіб, 2 людей отримали поранення; ще 2 осіб загинули та 10 людей отримали поранення через російські обстріли. Щонайменше 1 людина загинула внаслідок обстрілів на Сумщині. На Дніпропетровщині внаслідок обстрілів Нікополя загинули 4 людей, 3 особи отримали поранення. 1 людина загинула в передмісті Запоріжжя. Під Черніговом 1 людина загинула та ще 1 особа отримала поранення через підрив на міні. На Миколаївщині через міни загинула 1 дитина, ще 1 дитина отримала поранення.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ
Після переговорів із президентом Румунії Клаусом Йоганнісом Володимир Зеленський анонсував створення нового зернового коридору через Молдову й Румунію. Було погоджено подвоєння спроможностей транзиту через румунські порти до чотирьох мільйонів тонн сільськогосподарської продукції. Через Румунію транзитується на сьогодні майже 60% загального експорту зерна з України. Загадом від лютого 2022 р. понад 27 мільйонів тонн зернових з України пройшли транзитом через Румунію. За оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства, врожай сезону 2023 року становитиме 79 млн тонн.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що у 2024 р. Україна потребуватиме близько 42 млрд доларів фінансової підтримки, щоб закрити дефіцит бюджету. Дефіцит бюджету складе близько 21% ВВП. Міжнародна фінансова допомога використовуєтся насамперед на соціальні нужди: виплату заробітних плат держслужбовцям та пенсії.
У той же час за останніми оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ) потреба України у зовнішньому фінансуванні у 2024 році становить $31,9 млрд, що на $3 млрд більше проти того, на що Фонд розраховував раніше. За словами За словами директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої, стійкість України очевидна: різкий спад економіки минулого року змінився поступовим відновленням.
Відповідно до оновленого світового макропрогнозу, МВФ очікує зростання ВВП України у 2023 році на 2% та його прискорення до 3,2% у 2024-му. У 2028 році, за оцінками Фонду, українська економіка зростатиме на 4% на рік.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
11 жовтня в Брюсселі відбулося 16-те засідання Контактної групи з питань оборони України («Рамштайн»), в якому взяли участь міністри оборони та військові посадовці з майже 50 країн, започаткувавши роботу над створенням “Коаліції можливостей”. Під час засідання зі зверненням особисто виступив Президент України Володимир Зеленський, закликавши партнерів посилити оборонну підтримку українського війська.
За результатами засідання країни-учасниці оголосили про нові пакети військової допомоги Україні. Німеччина передасть Україні військову допомогу на 1 млрд євро, спрямовану на посилення української ППО. Пакет передбачає надання систем Patriot, IRIS-T SLM і SLS, також зенітні танки Gepard, бойові танки Leopard1 A5 та інше обладнання. Сполучені Штати Америки оголосили про новий пакет військової допомоги для України на суму 200 млн доларів США, що включає ракети для ППО АІМ-9М, обладнання протидії дронам (c-UAS), боєприпаси для HIMARS, високоточні авіаційні боєприпаси, протитанкові керовані ракети TOW, та інше обладнання. Литва передасть Україні дві пускові установки NASAMS та закупить боєприпаси 155 мм калібру. Іспанія надасть Україні шість пускових установок для зенітно-ракетних комплексів Hawk та артилерійські боєприпаси калібру 155 та 105 мм. Нідерланди оголосили про передачу Україні нової партії військової допомоги, до якої увійшли безпілотники, обладнання для розмінування та боєприпаси. Канада передасть зимовий одяг та спорядження на суму близько 19 млн доларів США. Норвегія, Швеція і Данія спільно закуплять артилерійські боєприпаси для України, разом три країни вносять близько 40,5 млн євро. Данія виділяє Україні близько 108 млн євро на фінансування обслуговування військової техніки та обладнання для розмінування через Міжнародний фонд для України (IFU), а також надасть Україні перші винищувачі F-16 на початку 2024 року. Фінляндія схвалила новий пакет військової допомоги Україні на 95 млн євро, також виділить додаткових 92 млн євро на підтримку України та країн, що постраждали від російської агресії, через Світовий банк.
Важливою є мобілізація міжнародних зусиль для розмінування територій України, адже наразі близько 30% українських земель наразі вкрито мінами та боєприпасами, що не розірвалися. Цього тижня у Загребі відбулася конференція щодо гуманітарного розмінування за участі понад 40 держав, залучивши близько 500 млн євро. Швейцарія виділить понад 100 млн євро упродовж наступних 4 років, Норвегія надає близько 13,5 млн євро, Хорватія – 5 млн євро, Іспанія – 1,5 млн євро. Крім того, Україна та Хорватія підписали міжурядову угоду про співробітництво у сфері гуманітарного розмінування. В свою чергу, Туреччина, Румунія і Болгарія створили «тристоронню ініціативу» для спільної роботи над очищенням Чорного моря від мін, які потрапляють у води внаслідок широкомасштабної війни Росії проти України.
10 жовтня на щорічній сесії Парламентської асамблеї НАТО в Копенгагені було ухвалено резолюцію «Виконання рішень Вільнюського саміту: прискорення адаптації НАТО та підтримка України». У ній Парламентська асамблея Альянсу закликала уряди країн-членів збільшити військову, розвідувальну, фінансову, навчальну та гуманітарну підтримку Україні, прискорити поставки достатньої кількості передової зброї, включаючи ракети великої дальності та багатоцільові винищувачі. Крім того, Президент України Володимир Зеленський виступив з онлайн-зверненням на сесії Парламентської асамблеї НАТО у Данії.
На засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи було ухвалено резолюцію, що визнає президента РФ Володимира Путіна диктатором, а Росію — диктатурою. Другою резолюцією ПАРЄ підтримала Україну у боротьбі проти агресора та визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
Міністри фінансів країн G7 під час зустрічі в Марокко ухвалили спільну заяву, в якій засудили агресію Росії проти України та заявили про продовження пошуку правових шляхів, щоб змусити країну-агресора заплатити за злочинні дії. Країни G7 заморозили активи РФ на суму майже 280 мільярдів доларів США та зобов’язалися тримати їх, доки держава-агресор не заплатить репарації за шкоду, яку завдала Україні.
Цього тижня Президент України Володимир Зеленський здійснив офіційні візити до ряду європейських країн. В Бухаресті глава держави провів зустріч із Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, обговоривши потреби протиповітряної оборони України, створення «зернового коридору» з України через Молдову в Румунію, реалізацію Формули миру. За результатами переговорів було підписано Спільну заяву, у документі відзначено готовність поглиблювати стратегічне партнерство. Крім того, Володимир Зеленський зустрівся з Прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку, з головою Сенату Ніколає Чуке та тимчасовим виконувачем обов’язків голови Палати депутатів парламенту Румунії Альфредом Сімонісом.
В рамках візиту до Брюсселю, Президент України провів зустріч із Прем’єр-міністром Королівства Бельгія Александром Де Кроо, домовившись про рішення Бельгії надати Україні винищувачі F-16 у 2025 році. Також Бельгія оголосила про створення спеціального українського фонду обсягом 1,7 млрд євро, до якого зараховуватимуть надходження від податків на доходи із заморожених у російських активів.
Крім того, Володимир Зеленський в Брюсселі зустрівся із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, із міністром оборони США Ллойдом Остіном і новим головою Об’єднаного комітету начальників штабів США Чарльзом Брауном. Під час робочої поїздки до Одеської області Президент України провів зустріч із Прем’єр-міністром Королівства Нідерланди Марком Рютте, який перебував з візитом в Україні. За результатами переговорів, Нідерланди нададуть Україні ракети для ЗРК Patriot, щоб сприяти захисту від авіаударів РФ.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.