Ситуація станом на 8:00 12.05.2022 р.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
Війська РФ продовжують наступ на території Донецької та Луганської областей. Їхні зусилля сконцентровані на форсуванні річки Сіверський Донець, по якій проходить лінія фронту, та виходу в тил угрупованню ЗСУ. Фіксується підготовка до можливого російського наступу на півдні – в напрямку Миколаєва та Кривого Рога. Натомість ЗСУ в результаті контрнаступу вдалося відсунути російські підрозділі від Харкова.
Чернігівський та Сумський напрямки:
Російські війська продовжують завдавати систематичних ударів з власної території по українським прикордонним населеним пунктам. Протягом 9-11 травня вони обстрілювали з мінометів та ракетами низку громад Чернігівської та Сумської областей. У ніч з 11 на 12 травня було завдано авіаудару по інфраструктурі міста Новгород-Сіверський, який знаходиться в 40 км від кордону з РФ.
Харківський та Луганський напрямки:
В результаті контрнаступу ЗСУ російські війська були змушені відступити від Харкова. Безпосередня загроза місту суттєво знизилась. На Ізюмському напрямку здійснюється перегрупування та посилення російських підрозділів в рамках підготовки до відновлення наступу. Це доводить провал попередніх розрахунків російського командування прорвати тут оборону ЗСУ та швидко вийти в тил українським підрозділам, які діють в зоні операції Об’єднаних сил.
В той же час російські війська продовжують здійснювати ракетні удари по цивільній інфраструктурі Харківщини. Зокрема, 11 травня внаслідок удару був знищений склад сільськогосподарської продукції, 1 людина загинула.
На Луганщині війська РФ намагалися форсувати річку Сіверський Донець, що дає їм можливість зайти в тил угрупованню ЗСУ, яке обороняє агломерацію Рубіжне-Сєвєродонецьк-Лисичанськ. Але українські підрозділи успішно обороняються в цьому районі. За словами очільника Луганської ОВА Сергія Гайдая вони знищили понтонну переправу через Сіверський Донець та продовжують зачистку території від ворожих сил.
Донецький і Запорізький напрямки:
На півдні Донеччини війська РФ продовжили завдавати авіаційних ударів по території заводу “Азовсталь” в Маріуполі. Триває штурм об’єкта, який охороняють українські підрозділи. На півночі регіону російські війська продовжиди наступ в напрямку міста Лиман, форсувавши річку Сіверський Донець; також вони не припиняють спроб просунутись вперед на інших ділянках фронту. Тривають обстріли міст на території Донецької області. Війська РФ завдали кілька ударів по місту Слов’янськ.
Російські війська продовжують обстрілювати населені пункти Запорізької області та намагаються наносити ракетні удари по Запоріжжю. 11 травня сили ППО збили поблизу міста одну ракету, але її уламки впали на інфраструктурний об’єкт та пошкодили його.
Дніпровський напрямок:
Продовжуються обстріли територій Дніпропетровської області, які межують з Херсонщиною на правому березі Дніпра. Зокрема, протягом 10-12 травня війська РФ з артилерії кілька разів обстрілювали населені пункти на Криворізькому напрямку.
На Полтавщині російські війська здійснили черговий ракетний удар, внаслідок якого був пошкоджений об’єкт інфраструктури.
Південний напрямок:
Продовжуються ракетні обстріли Одещини. В черговий раз удар було нанесено по стратегічно важливому мосту через Дністровський лиман, через який проходить дорога на Румунію. Російські війська намагаються відрізати Бесарабську частину області та перекрити шляхи сполучення між Україною та державами-партнерами. Крім того, за даними британської розвідки, вони докладають зусиль для зміцнення гарнізону на тимчасово окупованому острові Зміїний. Таким чином війська РФ прагне забезпечити домінування в північно-західній частині Чорного моря, паралельно нагнітаючи ситуацію в Придністоровʼї, де російський контингент та місцеві бандформування приведені в повну бойову готовність. Це створює додаткову загрозу для безпеки Одеси.
Продовжуються ракетні удари по самій Одесі. 9 та 10 травня ракетною ціллю стали об’єкти туристичної та цивільної інфраструктури, складські приміщення. Зокрема, найбільших пошкоджень зазнали один з торгових центрів міста та продовольчі склади.
Генштаб ЗСУ повідомив про підготовку російських військових до наведення понтово-мостових переправ через Дніпро в районі Нової Каховки на Херсонщині. Це може означати підготовку до нового наступу на Миколаїв чи Кривий Ріг.
Інформаційне протистояння
9 травня було здійснено хакерські атаки на російську телевізійну мережу. В результаті у трансляції російських супутникових телеканалів з’явилися антивоєнні висловлюванн. Окрім цього була здійснена кібератака на відеохостинг Rutube – російську альтернативу YouTube.
Також 9 травня на головній сторінці російського інтернет-видання “Лента” було опубліковано матеріали з критикою агресії проти України. Відповідальність за інцидент взяли на себе кілька журналістів видання, які свідомо замінили тексти вже опублікованих на сайті новин на антивоєнні та критичні до В. Путіна.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на 10 травня кількість жертв серед цивільного населення України з 24 лютого 2022 року – з початку широкомасштабного російського вторгнення – становить 7256 осіб (3496 вбитих та 3760 поранених). Ці дані лише попередні – реальна кількість жертв вища, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, затримується, а багато повідомлень все ще очікують підтвердження. Більшість зафіксованих втрат серед цивільного населення були спричинені застосуванням вибухової зброї з широкою зоною впливу, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаційні удари.
Станом на ранок 11 травня 2022 року понад 643 дітей постраждали в Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. За офіційними даними, 226 дітей загинуло та більше 417 отримали поранено.
Ключовою проблемою гуманітарного характеру у Маріуполі залишається визволення заблокованих на заводі “Азовсталь” українських військових. Наразі деблокувати об’єкт військовим шляхом неможливо. Захисники заводу відмовляються здаватися в полон. Натомість російські військові не погоджуються на процедуру “екстракшн”, хоча петиція до генсека ООН А.Гутерреша щодо її застосування набрала понад 1 млн підписів за декілька днів. Ситуацію ускладнює той факт, що попри проведену евакуацію цивільних осіб, за різними оцінками, близько 100 мирних жителів все ще залишаються на заводі. При цьому умови для них погіршуються з кожним днем. Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук повідомила, що тривають переговори щодо обміну важкопоранених бійців із заводу “Aзовсталь” на російських військовополонених.
Війська РФ продовжують здійснювати насильницьку депортацію українського населення з тимчасово окупованих територій на російську територію. За словами Ірини Верещук, майже 460 тисяч українців були примусово перевезені до фільтраційних таборів. У Росії вже було створено понад 6,5 тисяч таких таборів. Серед депортованих не лише дорослі люди, але й понад 10 тисяч дітей, у тому числі – дітей-сиріт та тих, що позбавлені батьківського піклування.
За повідомленням глави Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я Ганса Клюге, від початку російського широкомасштабного вторгнення через відсутність доступу до лікування хронічних захворювань (таких як ВІЛ/СНІД, рак тощо) в Україні померло щонайменше 3 тисячі людей.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Європейський банк реконструкції та розвитку погіршив прогноз щодо падіння показників економіки України через війну до 30%, хоча на кінець березня прогноз становив 20%.
У Держстаті повідомили, що інфляція в Україні у квітні пришвидшується – до 16,4% у річному вимірі. НБУ проінформували, що основними чинниками прискорення інфляції стали порушення ланцюгів постачання, збільшення витрат бізнесу, фізичне знищення активів та нерівномірний попит і пропозиція товарів за регіонами.
В Офісі президента розповіли, що Міжнародна робоча група щодо санкцій проти Росії напрацювала рекомендації – Дорожню карту енергетичних санкцій.
За підсумками польсько-українського енергетичного форуму у Варшаві міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що завдяки польському транзиту найближчим часом Україна зможе отримувати пальне зі Сполучених Штатів Америки, Нідерландів та інших країн. Завдяки цьому буде зменшено дефіцит пального в межах країни, який спостерігається в останні два тижні після руйнування внаслідок обстрілів Кременчуцького НПЗ.
У ході робочої поїздки до Одеси з президентом Єврокомісії Шарлем Мішелем премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив, що щодня Україна втрачає 170 млн доларів США через блокування російськими військами українських морських портів (загалом заблоковано до 90 млн тонн аграрної продукції, готової до експорту). Це питання особливо актуальне не лише з економічної, але й з гуманітарної точки зору, оскільки може спричинити продовольчу кризу в державах Близького Сходу та Африки, які є основними імпортерами української аграрної продукції.
ПОЛІТИЧНІ ТА ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ
9 травня Президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз щодо надання стратегічної оборонної підтримки Україні. Згідно закону, у 2022-2023 роках США зможуть у прискореному режимі і на пільгових умовах позичати або здавати в оренду продукцію оборонного призначення як Україні, так і державам Східної Європи, яких торкнулися наслідки збройної агресії РФ. Серед такої продукції можуть бути сучасні системи протиракетної оборони, винищувачі, танки, літаки, САУ, БМП, системи ПВО, боєприпаси тощо. Відповідна допомога з боку США може зіграти ключову роль у подальшому відбитті наступу збройних сил РФ та звільненні тимчасово окупованих територій України.
Інші держави також продовжують активно підтримувати Україну, демонструючи свою солідарність та засуджуючи російську агресію. Сейм Литви одностайно прийняв резолюцію, якою визнав війну Росії проти України геноцидом українського народу, а Росію – країною, яка підтримує та здійснює тероризм. Депутати Сейму також виступили за створення спеціального міжнародного кримінального трибуналу для розслідування та оцінки агресії РФ і переслідування винних. Сенат Чехії (Верхня палата парламенту) також визнав злочини, які вчиняє російська армія в Україні, геноцидом українського народу.
Україна продовжує виконувати необхідні процедури в рамках процесу інтеграції до Європейського Союзу. Президент України Володимир Зеленський заявив про передачу другої частини заповненого опитувальника для отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що рішення про надання Україні статусу кандидата можуть ухвалити вже в червні. В той же час в Офісі Президента України негативно відреагували на пропозицію президента Франції Емманюеля Макрона щодо створення нового європейського формату співпраці для України – це сприймається як спроба підмінити реальний інтеграційний процес символічними недієвими ініціативами.
Влада України продовжує активну роботу на міжнародній арені з метою консолідації сил партнерів задля протидії російській агресії. Президент Зеленський виступив перед парламентами Словаччини та Мальти, закликавши ці держави посилювати санкційний та економічний тиск на РФ. Він також провів перемовини з Канцлером Німеччини Олафом Шольцом, під час яких обговорювалася, зокрема, тема оборонної допомоги та взаємодії в енергетичній сфері. Крім того, в Зеленського відбулася аналогічна розмова з прем’єр-міністром Королівства Швеція Магдаленою Андерссон.
Візити іноземних високопосадовців та політиків до України демонструють рівень уваги світової спільноти до російсько-українського конфлікту. 9 травня голова Європейської Ради Шарль Мішель прибув в Одесу разом із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Він зустрівся з керівниками місцевої влади та онлайн провів переговори з Володимиром Зеленським. 10 травня до України прибули федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Гукстра. Міністри заявили про підтримку України на шляху до набуття членства в ЄС, а також на зустрічі з президентом Зеленським обговорили економічну підтримку та відновлення української інфраструктури, яка постраждала внаслідок бойових дій.
В умовах зменшення рівня небезпеки для столиці іноземні дипломатичні представництва повертають до роботи в Києві. Президент України повідомив, що в місті відновили роботу загалом 36 дипломатичних представництв іноземних держав.
В якості заходу протидії російському впливу та задля забезпечення стабільності економіки держави президент Зеленський 11 травня вніс до Верховної Ради указ про примусове вилучення російського майна в Україні. Зазначається, що конфісковані ресурси мають використовуватись для захисту державного суверенітету, територіальної цілісності й незалежності України, а також її національних інтересів в умовах повномасштабної війни Росії проти України.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.