Ситуація станом на 8:00 15.01.2024 р.
- Велика Британія стала першою країною, яка підписала угоду про безпекову співпрацю з Україною. Прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак прибув з офіційним візитом в Київ, де була підписана Угода про про співробітництво у сфері безпеки терміном на 10 років.
- Оскільки Київ надійно прикритий силами протиповітряної оборони, російські війська концентрують ракетні удари на інших регіонах України. Основні цілі – підприємства ВПК та злітно-посадкові смуги.
- 14 січня у швейцарському Давосі відбулась чергова зустріч радників з питань національної безпеки та зовнішньої політики щодо української Формули миру.
- Президент України Володимир Зеленський здійснив перше у 2024 р. закордонне турне до держав Балтії.
ОПЕРАТИВНА СИТУАЦІЯ
На лінії фронту тривають позиційні бої. Російські війська намагаються прорвати лінію оборони ЗСУ. Водночас на окремих напрямках – зокрема, в районі Куп’янська – інтенсивність російських атак знизилась внаслідок виснаження наявних ресурсів.
Російські війська продовжують наносити удари по території України, застосовуючи ракети та дрони. Розуміючи, що Київ добре прикритий системами протиповітряної оборони, вони атакують інші українські регіони. Вранці 8 січня вони випустили по території України 51 ракету. Цього разу вони активно застосовували балістичні ракети, які може збити лише система Patriot. Це пояснило відносно низькі результати роботи української ПВО, яка збила 18 ракет. Ціллю ракетного удару став Кривий Ріг, де ракета влучила в торгівельний центр. Окрім цього, були зафіксовані удари по Харкову, Запоріжжю та Хмельниччині. Ввечері 11 січня було завдано ракетного удару по готелю в Харкові, в результаті чого постраждали турецькі журналісти. Вранці 13 січня по території України було завдано ще одного масштабного удару. Російські війська застосували 40 ракет та дронів. Українська ППО збила 7 ракет, водночас значна частина російських ударних засобів не досягли своїх цілей через ефективну роботу засобі радіоелектронної боротьби. В результаті удару було пошкоджено житлову інфраструктуру на Сумщині, в Дніпрі та Чернігові.
Протягом тижня втрати мирних мешканців в прифронтових регіонах України внаслідок російських ударів становили щонайменше: в Донецькій області – 2 людей загиблими та 4 людей пораненими; в Херсонській області – 3 людей загиблими та 18 людей пораненими. На Харківщині загинула 1 людина, отримали поранення 16 мирних мешканців. На Дніпропетровщині 1 людина загинула, 31 особа отримала поранення внаслідок ракетного удару 8 січня. Щонайменше 3 людей загинули та 2 осіб отримали поранення на Хмельниччині. 2 людей отримали поранення в Запорізькій області. 1 людина була поранена на Сумщині.
ЗСУ наносять удари по російській військовій інфраструктурі. Російські джерела повідомляють про вибухи в тимчасово окупованому Бердянську, в Бєлгороді, на нафтобазі та енергетичному підприємстві в місті Орел; атаки дронів на території Ростовської, Тульської, Калузької та Воронезької областей.
ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ, ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ
Після двох тижнів обговорень Верховна Рада 11 січня відмовилася розглядати урядовий законопроєкт щодо мобілізації. Депутати розкритикували проєкт Кабінету міністрів за норми, що порушують конституційні права громадян. Уряд відкликав його на доопрацювання.
Верховна Рада призначила Ольгу Піщанську головою Рахункової палати. Це призначення відбулося не чекаючи на завершення реформи цього органу і всупереч попередженням США та інших членів G7, що дозволило уникнути перевірок цієї кандидатури. Також Кабінет міністрів призначив Олега Корікова головою Державної інспекції ядерного регулювання України.
Внутрішній аудит Міністерства оборони виявив порушень на 10 мільярдів за чотири місяці. За словами міністра Умерова, в грудні СБУ у взаємодії з Міністерством оборони ліквідувала корупційну схему на придбанні боєприпасів для ЗСУ на майже 1,5 млрд грн.
Суд арештував майно сім’ї та підконтрольних кампаній львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, одного з найбільших постачальників Міністерства оборони. Наприкінці грудня Державне бюро розслідувань затримало Гринкевича на спробі дати $500 тисяч хабаря одному із керівників Головного слідчого управління ДБР за закриття справи проти його компаній. Суд арештував його з альтернативою внесення застави у розмірі 428 млн грн. Йдеться про кримінальне провадження, порушене за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. За даними слідства, компанії бізнесмена отримали 23 підряди на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн, але не виконали їх.
Зростання ВВП України за підсумками 2023 р. перевищило 5% – завдяки більшим, ніж очікувалося, надходженням міжнародної фінансової допомоги, хорошому врожаю, відсутності перебоїв в енергосистемі, новому морському коридору та адаптивності бізнесу. За підсумками 2023 року інфляція в Україні становила 5,1%.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА
Цього тижня Президент України Володимир Зеленський здійснив перший закордонний візит у 2024 році до країн Балтії. У межах візиту до Литовської Республіки Володимир Зеленський провів переговори із Президентом Литви Гітанасом Наусєдою, підписавши Спільну заяву та Меморандум щодо підтримки та розвитку співпраці у сферах оборони та безпеки. Глава Української держави також зустрівся із Прем’єр-міністеркою Литви Інгрідою Шимоніте, зі Спікеркою Сеймасу Литви Вікторією Чмілітє-Нільсен, головами парламентських комітетів і керівниками найбільших фракцій литовського парламенту. Під час офіційного візиту до Естонії Президент України провів зустрічі із Президентом Естонської Республіки Аларом Карісом та із Прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас, також було підписано Меморандум про співробітництво в галузі оборонної промисловості. У рамках візиту до Латвійської Республіки Володимир Зеленський провів зустрічі із Президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом, з Прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею, зі Спікеркою Саейми Латвії Дайгою Міерінею, крім того було підписано Угоду про технічне та фінансове співробітництво та Меморандум щодо співпраці у сфері оборони й безпеки.
12 січня Президент України провів переговори із Прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком, який прибув з візитом до України. Під час зустрічі лідери підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Великою Британією – першу двосторонню угоду в межах Спільної декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами G7. Також Ріші Сунак оголосив про найбільший пакет оборонної допомоги Україні від початку повномасштабної війни розміром 2,5 млрд фунтів стерлінгів (3,2 млрд дол.).
10 січня у Брюсселі відбулось надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів, скликане за ініціативи української сторони у зв’язку із масовими ракетними ударами та атаками дронів Росії по Україні. Учасники рішуче засудили ескалацію російських повітряних ударів по Україні, а також використання Росією балістичних ракет з Північної Кореї і безпілотників з Ірану.
14 січня у Давосі відбулась четверта зустріч радників з нацбезпеки щодо української Формули миру, де взяли участь представники 81 країни та міжнародної організації. Під час зустрічі були розглянуті п’ять пунктів української Формули миру: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації та повторення війни, підтвердження закінчення війни.
Естонія виділить Україні допомогу в розмірі 1,2 млрд євро до 2027 року. Латвія оголосила про новий пакет військової допомоги для потреб українського війська, пакет включатиме гаубиці, боєприпаси, гелікоптери, дрони, пристрої зв’язку, екіпірування та протитанкову зброю. Уряд Швеції виділяє 50 мільйонів шведських крон (5,8 мільйона доларів) через фонд НАТО, які спрямують на розбудову оборонного потенціалу України.
Румунія, Болгарія та Туреччина — країни НАТО – підписали меморандум про створення та діяльність оперативної групи з метою більш ефективної боротьби з мінною небезпекою в Чорному морі. Також 11 січня у Литві відбулася перша зустріч коаліції з розмінування України, на якій були присутні представники 25 країн, з метою з’ясування потреб України у сфері протимінної діяльності та конкретного внеску кожної з країн-партнерів коаліції.
Державний департамент США запровадив санкції проти 3 організацій і однієї фізичної особи з РФ, причетних до передачі й випробування балістичних ракет Північної Кореї, які Росія використовує проти України. Також США запровадили санкційні обмеження проти Міноборони Російської Федерації. Крім того, Міністри закордонних справ 47 країн у спільній заяві засудили експорт КНДР та закупівлю Росією балістичних ракет Північної Кореї, а також застосування РФ цих ракет під час обстрілів території України, порушуючи порушує численні резолюції Ради Безпеки ООН.
Крім того, Володимир Зеленський провів зустрічі із новопризначеним міністром Європи та закордонних справ Французької Республіки Стефаном Сежурне та зі спеціальною представницею США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер які відвідали Київ, а також поспілкувався у форматі відеоконференції з лідерами коаліції Народних зборів Болгарії.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонні розмови з Еміром Кувейту шейхом Мешалем аль-Ахмадом аль-Джабером ас-Сабахом, з Королем Бахрейну Хамадом бін Ісою аль-Халіфою, з Еміром Катару шейхом Тамімом бін Хамадом аль-Тані, з Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою, з Прем’єр-міністром Королівства Бельгія Александром Де Кроо, з Президенткою Швейцарської Конфедерації Віолою Амхерд. Лідери обговорили питання двосторонньої взаємодії, глобальну продовольчу безпеку, двосторонню оборонну співпрацю, консолідацію міжнародної підтримки та голосування щодо ключових українських резолюцій в ООН, реалізації Формули миру.
Інформація у дайджесті зібрана з офіційних джерел – повідомлень державних органів влади України, українських та міжнародних інформаційних агенцій. Достовірність даних ретельно перевіряється командою проекту та коригується у разі виявлення фейкових новин.